<< Предыдушая Следующая >>

Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника



Внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний у п’ятьох сферах особистості: етичній, пізнавальній, самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці. Розглянемо вплив спілкування і спільної діяльності з ровесником на кожну з цих сфер.

1) В етичному розвитку відбувається формування моральних уявлень, гуманного ставлення до інших, позитивної емоційної спрямованості на оточуючих, навичок співпраці й взаємодії з партнером, взаєморозуміння, співпереживання (В. К. Котирло, Ю. О. Приходько).

2) Розвиток пізнавальної діяльності полягає:

а) у засвоєнні здатності до виділення різноманітних поглядів на певне явище чи об’єкт та узгодження цих поглядів між собою;

б) оволодінні логічними операціями заперечення, доведення, аргументації, переконування.


3) У розвитку самосвідомості спілкування і спільна діяльність з ровесником становить неодмінну умову виникнення чимдалі адекватніших оцінок одноліток, а згодом і самооцінки, її когнітивного, емоційного та вольового компонентів.

4) Розвиток творчості, самостійності, ініціативності відбувається за рахунок того, що діти самостійно налагоджують контакти між собою, визначають їх мету, організовують сюжетно-рольову гру, визначають сюжет та розподіляють ролі, підбирають замінники. Висувають власні ініціативи і приймають ініціативи інших. За відсутності заборон з боку дорослого діти мають можливість діяти на свій розсуд.

5) Навички спілкування і спільної діяльності полягають у розвитку навичок соціальної перцепції, узгодження дітьми своїх думок і дій, розробки спільного плану, насамперед, у грі; здатності висловлювати співчуття, надавати взаємопідтримку, робити взаємооцінки; розподіляти іграшки.


ВИСНОВКИ про особливості спілкування дошкільника з ровесником:

– спілкування з дорослим виступає вирішальним, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку особистості дошкільника;

– спілкування з однолітками є необхідною умовою формування готовності до навчання у школі;

– взаємовідносини дитини з ровесниками значно відрізняються за своїми функціями, змістом, енергетикою від спілкування дитини з дорослими;

– внесок спілкування і спільної діяльності з ровесником у розвиток дошкільника найбільш помітний в етичній, пізнавальній сферах особистості, у розвитку самосвідомості, творчих здібностей, здатності до співпраці.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника"
  1. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
    спілкування з дорослими й ровесниками), виникають ієрархія мотивів і потреб, самооцінка, вольова регуляція та моральні форми поведінки. Найважливішим фактором психічного розвитку дошкільника є його спілкування – спочатку із дорослими, а згодом і з ровесниками та іншими дітьми. Поза спілкуванням неможливий розвиток у дитини специфічно людських психічних функцій, її особистісне становлення. Як
  2. Форми спілкування у дошкільному віці
    спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно відмінних і онтогенетично послідовних форми спілкування дошкільників з дорослим [75, с. 79–80]. Їх характеристика подається у таблиці 2. Таблиця 2 Форми спілкування дитини з дорослим у дошкільному
  3. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником
    вплив, а у спілкуванні з дорослим останній підпорядковує собі дитину, яка виступає виконавцем (К. Вокслер). Дошкільники рідше виявляють альтруїстичну поведінку щодо дорослого, менш агресивні та менш наполегливі у спробах спілкуватись з ним; а вимоги та протидію частіше адресують ровесникам (Р. Краснор, Б. Л. Вайтинг). Дослідження Є. В. Субботського свідчать, що ровесник сприяє
  4. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    впливом організову ючих впливів дорослого, на основі інших потреб дитини відбувається первинне оформлення потреби дітей у спілкуванні з ровесниками. У немовляти спільність з ровесниками має виразний суб’єктивний характер, обмежуючись безпосередніми емоційними зв’язками. Позитивні емоційні реакції дитини виникають при сприйманні ровесника як цікавого об’єкта пізнання; дитина чутливо реагує
  5. Позаситуативно – ділова форма спілкування дошкільників
    спілкування з ровесниками починає виявлятись у деяких дітей віком 6–7 років. Водночас тенденція до її появи, елементи цієї форми спілкування складаються у більшості старших дошкільників. Кількість позаситуативних контактів зростає до 50% від усіх взаємодій ровесників. Спілкування з ровесниками значно виходить за межі спільної предметної діяльності. Значні зміни відбуваються у розвитку
  6. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів. Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив на прискорення загального розвитку дітей. В одному з експериментів
  7. Тести та завдання для самоконтролю
    вплив на формування окремих осіб. Людям Змінити Налагодження Функцій Діяльності Погодження 10-2. Яка з нижче вказаних властивостей не належить до структури спілкування? а) комунікативна; б) інтерактивна; в) перцептивна; г) емпативна. 10-3. Яке з нижчезазначених положень не належить до спілкування? а) обмін думками; б) різновид людської
  8. Розвиток самооцінки у дошкільника
    впливів: оцінок, зауважень, схвалень. Згодом сама починає висловлювати їх партнерам. Так у дитини нагромаджується інформація про те, що їй вдалось краще, що викликало схвалення, що – навпаки – робити не варто. Все більш чіткими й об’ємними стають уявлення про себе, зокрема про свої можливості. Якщо у ранньому віці самоставлення дитини було переважно позитивним та негнучким у різних ситуаціях
  9. Основні характеристики спілкування
    вплив ініціатора спілкування. Зміст спілкування може складати: — передання інформації, емоцій, почуттів, переживань, відомостей; — взаємне сприйняття партнерами по спілкуванню одне одного; — взаємооцінку партнерами по спілкуванню одне одного; — взаємовплив партнерів; — взаємодію партнерів та ін. Манера спілкування передбачає: — тон спілкування; — поведінку у
  10. Характеристика етичних почуттів дошкільника
    впливом вимог дорослих, а до кінця дошкільного віку внаслідок засвоєння моральних
  11. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дошкільника
    вплив на розвиток уваги дитини мають її ігрова та пізнавальна діяльність, які нерозривно пов’язані. Протягом всього розвитку від народження до 7-ми років увагу дитини приваблюють об’єкти, включені у спілкування з дорослим. Становлення спілкування між дорослим і дитиною – вирішальна умова розвитку уваги дитини. На першому році життя дорослий відкриває перед дитиною світ оточуючих предметів,
  12. ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА
    дошкільник, 5 рік — середній дошкільник, 6 рік — старший
  13. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника
    спілкування дошкільника із дорослими та з ровесниками. Ситуативно-ділове спілкування з ровесниками спонукає до узгодження дій дітей у процесі обговорення, пояснення один одному своїх бажань, прагнень. Ще більше вимагає цього позаситуативно- ділова форма спілкування, яка до 7 років не встигає сформуватись у всіх дітей. Так само і пояснювальне мовлення розвинене у дошкільників по-різному. Його
  14. Тести та завдання для самоконтролю
    впливу військового колективу на розв’язання конфлікту; — індивідуальна психологічна допомога воїнам, які вийшли з конфлікту, корекція їхніх дій. контроль та допомога. Таким чином, командирові слід усвідомити, що не існує готового рецепту розв'язання міжособистісних конфліктів. Життєва мудрість тут полягає в тому, щоб адекватно використовувати вищенаведені стилі та методики розв'язання
  15. Дошкільний вік
    спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних потреб у дошкільному віці характеризується тим, що кожна з них набуває самостійного
  16. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років
    спілкування між людьми, їхні суспільні функції: моя мама вчителька, а моя – лікар тощо. Якщо у ранньому віці у спілкуванні з дорослим головною ланкою був предмет, то тепер він відступає на другий план, слугуючи засобом входження дитини у світ людських взаємин. Прагнення дошкільника стати дорослим, наслідувати його соціальні функції не може мати реального втілення, тому виникає
  17. Предмет і структура дитячої психології
    впливами на підростаючу особистість з боку оточуючих людей – насамперед, батьків, педагогів. У такому разі розвиток прийнято називати формуванням психічних якостей підростаючої особистості, що також входить до явищ, що їх вивчає дитяча психологія. 4. Враховуючи те, що розвиток психіки і особистості дитини тісно пов’язаний із біологічними та соціальними умовами, дитяча психологія досліджує

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011