<< Предыдушая Следующая >>

Види пам’яті у дошкільному віці



Стрімке накопичення досвіду дитини до 3-х років ставить перед наступним етапом розвитку пам’яті головну задачу – впорядкування, систематизація запам’ятованого матеріалу.

Протягом дошкільного віку образна пам’ять залишається провідною та досягає свого розквіту. Дитина активно знайомиться з оточуючим світом, отримує значний обсяг вражень, інформації, які вимагають свого узагальнення, групування. Тут на допомогу приходить мислення, яке чимдалі більше включається у мнемічні процеси. Про співвідношення пам’яті і мислення Л. С. Виготський зауважив наступне: якщо для дошкільника подумати означає пригадати, то для молодшого школяра пригадати означає подумати. Таким чином, у дошкільному віці пам’ять за своїми показниками випереджує мислення. Недоліки сприйняття дошкільника також виявляються в результаті його недостатнього осмислення: дитина, передовсім, вирізняє ті ознаки предмету, які «впадають в очі», тобто привертають мимовільну увагу, не помічаючи інших, не так зовні виразних, але суттєвих, виділення яких пов’язане із мисленням, а не увагою. Відсутність єдиної смислової основи досвіду дошкільника призводить до фрагментарності, неузгодженості, розірваності окремих образів. Він прагне пізнати весь світ, а узагальненою схемою для цього не володіє.

Запам’ятовування відбувається швидко, але хаотично, без певного порядку в нагромадженні образів. Так і відтворення – відбувається швидко, але безсистемно. Якщо дошкільника просять описати за пам’яттю собаку, то він безсистемно згадує: у собаки хвіст, він бігає, їсть хліб, у нього чотири лапи...

Розвиток мислення призводить до того, що з’являються найпростіші форми узагальнення, а це у свою чергу забезпечує систематизацію уявлень.


Протягом дошкільного віку спостерігається посилення зв’язків між пам’яттю і мисленням, які зумовлюють інтелектуалізацію пам’яті, що полягає у наступному:

• Збільшується обсяг уявлень пам’яті, посилюються зв’язки між окремими образами;

• Завдяки опануванню способами спостереження схематичні, злиті та розпливчасті уявлення предмету стають більш чіткими, диференційованими, осмисленими, набуваючи більш узагальненого характеру;

• Збільшується динамічність уявлень, що використовується старшими дошкільниками в різній діяльності;

• Уявлення стають зв’язними й системними, об’єднуються у цілісні картини певної ситуації;

• Стаючи осмисленими, уявлення дедалі більше підлягають керуванню та внутрішній переробці, відтворюються дошкільником відповідно до конкретного завдання.

Засвоєння широкого спектру моторних та сенсомоторних навичок дошкільником не тільки стає можливим на основі рухової пам’яті, але водночас і сприяє її розвиткові. В результаті рухова пам’ять інтенсивно розвивається, зростає її обсяг, що включає ланцюжок пов’язаних і послідовних дій. Стає можливим розпочати навчання дитини грі на музичних інструментах, танцям, видам спорту. Завдя- ки засвоєнню сенсомоторних стереотипів дитина стає фактично самостійною у побутових процесах, дотримується культурно-гігієнічних вимог. Здатність виконувати рухи за зразком дорослого вдосконалюється: дитина може повторити досить складні поєднання рухів, контролює себе при відсутності зразка на основі уявлень про схему руху. Свого розквіту досягають рухливі ігри, що передбачають не тільки запам’ятовування рухів, але й правил гри.

Виникають сприятливі умови для засвоєння трудових навичок, навичок володіння знаряддями праці (лопаткою, відерцем, голкою, ножицями).
Дитина навчається виконувати досить складні трудові

операції, що розвивають мілку моторику руки та готують її до оволодіння письмом (ліплення, шиття, вишивання, в’язання).

Словесна пам’ять дошкільника досягає значних успіхів, знаходить свою реалізацію в описовому та пояснювальному мовленні. Дитина напам’ять проговорює доступні для її розуміння вірші, скоромовки, приказки, загадки. На розвиток словесної пам’яті позитивно впливає процес слухання та переказу творів художньої літератури, спілкування з дорослими та однолітками.

Виникає ще один вид пам’яті – особистісна, яка виявляється у новому виді відтворення – спогадах про події з життя дитини, її успіхи в діяльності, взаємостосунки з дорослими й однолітками. Дошкільник найдовше запам’ятовує ті події та моменти свого життя, що викликали глибокий емоційний відгук: подарунок улюбленої іграшки, появу меншої дитини в сім’ї, хвороба бабусі.

ВИСНОВКИ про розвиток видів пам’яті у дошкільному віці:

– серед видів пам’яті провідною залишається образна;

– зміцнюється зв’язок образної пам’яті із мисленням, що дозволяє систематизувати та узагальнити зміст пам’яті;

– значний розвиток рухової пам’яті стає основою для засвоєння складних сенсомоторних навичок трудової, ігрової, музичних, спортивної діяльності;

– розвиток словесної пам’яті відбувається у процесі слухання творів художньої літератури та різного виду відтворення її змісту;

– виникає особистісна пам’ять – спогади.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Види пам’яті у дошкільному віці"
  1. Форми спілкування у дошкільному віці
    дошкільниками слід орієнтуватись не просто на утримання показників психічного розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що простої наявності спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно відмінних і
  2. Дошкільний вік
    дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних
  3. ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА
    дошкільний вік — 4,5,6-й роки життя (4 рік — молодший дошкільник, 5 рік — середній дошкільник, 6 рік — старший
  4. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
    дошкільному віці самостійність дитини ще більше зростає, поведінка має пізнавальну спрямованість, предметні дії набувають певної автоматизованості. Відбувається розквіт сюжетно-рольової та інших видів ігор дітей. Серед найбільш привабливих об’єктів пізнання життя дорослих, їх взаємини, виконання ними професійних ролей. Значного розвитку зазнають всі пізнавальні процеси дитини, вони стають
  5. ВИДИ ТА ФОРМИ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ПОВЕДІНКИ
    ВИДИ ТА ФОРМИ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ
  6. Розвиток особистості дошкільника
    дошкільника не просто існують поряд, а вступають між собою у різні співвідношення. Це виявляється не тільки у факті так званої боротьби мотивів, а й у їх. ієрархічній будові, тобто домінуванні одних і підпорядкуванні інших. Конкретний зміст цієї ієрархії, а саме, які мотиви підкоряють собі всі інші спонукання, залежить від віку дітей і їх виховання. Вивчення мотивів дошкільників дало
  7. Види уваги у дошкільному дитинстві
    дошкільного дитинства вони зумовлюють послідовний розвиток основних її видів, що потім становлять основу уваги дорослого. Розвиток видів уваги в дошкільному дитинстві відбувається у таких напрямах: • Від природної до соціально зумовленої; • Від безпосередньої до опосередкованої; • Від мимовільної до довільної; • Від чуттєвої до інтелектуальної. За походженням вирізняється
  8. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С.Л.Новосьолова та ін. Образ дорослого, його соціальних взаємин та ролей набуває у дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об’єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його предметна
  9. Побутова діяльність у дошкільному віці
    дошкільному віці (С. В. Пєтєріна). У побутовій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для дошкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів. Діти звертають увагу на критерії оцінювання дорослим якості виконання дій по
  10. Розвиток психічних функцій
    види продуктивної діяльності, такі як конструювання, ліплення, малювання. Особливість образів, які створюють діти, заключається в тому, що вони не можуть існувати самостійно. Їм необхідна зовнішня опора в діяльності. Так, наприклад, якщо в грі дитина повинна створити образ людини, то цю роль вона бере на себе і діє в уявній ситуації. Велике значення в розвитку творчої уяви мас: дитяче
  11. Соціальна ситуація розвитку дошкільника
    види дитячих ігор. Це, перш за все, режисерська гра. За нею зразу ж з'являється образно-рольова гра. В ній дитина уявляє себе ким завгодно і відповідно діє. Та обов'язковою умовою розгорнення такої гри є яскраві, Інтенсивні переживання: дитину вразила побачена нею картина, і вона сама, в своїх ігрових діях відтворює цей образ, який викликав у неї сильний емоційний відгук. У Жана Піаже можна
  12. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років
    види діяльності дошкільника мають моделюючий характер і відбуваються у системі дитина-предмет-дорослий, що реалізовується по-різному залежно від виддіяльності; – пізнавальні процеси набувають довільного характеру, інтелектуалізуються; – важливими новоутвореннями особистості виступають моральні інстанції, супідрядність мотивів, диференційована самооцінка, усвідомлення своєї особистості;
  13. Рання юність
    віці. Складність виховної роботи в ранній юності полягає в тому, що в цьому віці дуже розширюється сфера вільного спілкування, а також вільний вибір діяльності, недостатньо доступний виховним впливам. Природне зростання самостійності при цьому немовби відділяє вихованців і вихователів. З'являються такі Інтереси, переживання, які зумисне приховуються від вихователів, а будь-які спроби з боку
  14. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження – цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. Як зазначає М. М. Подд’яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване спостереження, яке

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011