<< Предыдушая Следующая >>

Розвиток планування діяльності та операцій мислення

Окремий важливий напрям у розвитку мислення дошкільника пов’язаний із плануванням, коли розумова дія випереджує практичну. Психологи досліджували роль мислення при вирішенні дитиною проблемних задач: скласти картинку з площинних фігурок (Г. О. Люблінська, З. О. Ганькова), дістати предмет з високої вази (І. М. Жукова), утримати кульку на похилій поверхні (А. А. Венгер). У результаті цих досліджень було виявлено три етапи у розвитку співвідношення практичних та розумових дій:

І. Молодші дошкільники не завжди використовують адекватну задачі дію. Вони відразу приступають до оперування предметами, роблячи безладні спроби. Задачі розуміються надмірно узагальнено: викласти фігурки як завгодно, не піклуючись про осмислення картинки, що виходить.

ІІ. Середні дошкільники осмислюють задачу у ході її розв’язання, послідовно коментуючи свої дії та їх результати. Попереднього уявлення про весь хід розв’язання задачі не виникає.

ІІІ. Старші дошкільники спираються на своє уявлення про розв’язання задачі. Вони можуть всю задачу розв’язати у розумовому плані. Практичні дії відбуваються послідовно й планомірно.

Накопичений досвід, розвиток мовлення, пам’яті, уяви дозволяють дошкільнику наперед скласти план рішення, сформулювати його, а потім реалізувати у предметних діях. Тобто дошкільник підходить до рішення практичної задачі у внутрішньому плані за допомогою формулювання, без звернення до практичних дій.

Формування у дитини наочно-образного мислення пов’язано з інтенсивним розвитком розумових операцій, в основі яких лежать аналіз і синтез. Дошкільник порівнює об’єкти за більшою кількістю ознак, ніж дитина в ранньому дитинстві.
Дорослий може давати завдання на порівняння предметів за двома ознаками. Він розкладає на столі трикутники різного кольору та розміру, бере один з них та просить дитину «Знайди такий же.» Дитина помічає навіть незначну схожість між зовнішніми ознаками предметів і позначає відмінності за допомогою мови. Вона з успіхом та задоволенням виконує завдання типу «Знайди 10 відмінностей».

В узагальненнях діти все більше орієнтуються на суттєві спільні ознаки. Так, на питання куди покласти картинку із зображенням корівки – до картинки зі склянкою молока, чи до картинки із зображен- ням курчатка, діти все частіше поєднують «корівку з курчатком», як свійських тварин. Успіхи в оволодінні операцією узагальнення, використання при цьому мовлення, зростання кругозору дитини сприяє формуванню операції класифікації, яка передбачає віднесення об’єкту до групи предметів на основі видо-родових ознак. Найкраще дитина виділяє добре знайомі їй групи предметів, що найчастіше ви- ступають об’єктом її дій: іграшки, меблі, посуд, одяг. З віком виникає диференціація близьких класифікаційних груп: дикі й свійські тварини, чайний і столовий посуд, зимуючі й перелітні птахи.

Помилки класифікації пов’язані із ситуативними узагальненнями: «диван і крісло разом, тому що стоять в кімнаті», «їх їдять», «їх на себе одягають». Розвитку класифікації сприяє засвоєння узагальнюючих слів. Наприклад:

Наталка М. (7 р.) (Бере в руки картинки, розглядає 5 секунд. Починає розкладати. Об’єднує спідницю, пальто, плаття, брюки.) Це тому, що одяг. Далі. (Бере картки і розкладає.) Корова, собака, кішка, кінь – це у нас домашні тварини.
Тепер дикі. (Розкладає: вовк, ведмідь, лисиця, заєць. Потім розкладає: картопля, морква, помідор, капуста, огірок.) Це овочі. Що ще тут? (Розкладає: автобус, тролейбус, машина, пароплав.) Це транспорт. Меблі ще. (Розкладає: шафа, стіл, ліжко, диван, стілець.).

Розвиток розумових операцій призводить до появи у дитини дедуктивного мислення, під яким розуміється вміння узгоджувати свої думки між собою і усувати суперечності у своїх міркуваннях, приходячи до правильних висновків.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку мислення в дошкільному віці:

– виникає мисленнєва діяльність – дитина формулює проблему, використовує внутрішні засоби її розв’язання, експериментування; розумове рішення реалізує практично;

– мислення дошкільника відбувається у наочно-образній формі, відокремлюється від практичних дій;

– при розв’язанні мисленнєвих задач дитина використовує такі способи, як формулювання питань-проблем; міркування вголос; використання порівняння й узагальнення, аналогії; висування можливих варіантів рішення, аргументів; обгрунтування висновків;

– дитина інтенсивно задає питання пізнавального змісту;

– виникає цілісна картина світу, у якій дошкільник прагне узгодити суперечливі уявлення, пояснити явища, встановити їх причини;

– пояснення дитиною явищ дійсності відзначаються конкретною образністю, анімізмом, низькою критичністю;

– сфера мисленнєвої діяльності виходить за межі оточуючої ситуації, стає гранично широкою, спрямовується на світ живої й неживої природи, на соціальні явища.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Розвиток планування діяльності та операцій мислення"
  1. Розвиток міркувань дошкільника
    планування, бурхливо розвиваються розумові операції. Відповідно до набуття мислення дитини системності та критичності вона спроможна розв’язувати інтелектуальні задачі, що вимагають кількох логічно пов’язаних розумових дій. Здатність дитини робити послідовні розумові перетворення вихідної думки призводить до побудови нею своїх власних теорій. При цьому дитина користується низкою способів
  2. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника
    розвиток уповільнюється за темпами, але якісно він значно ускладнюється, забезпечуючи формування світогляду, як системи поглядів на дійсність. Старшокласник оволодіває складними інтелектуальними операціями, відбувається суттєве збагачення понять, диференціація інтересів, здібностей. Формується індивідуальний стиль розумової діяльності. Сприймання стає складним інтелектуальним процесом,
  3. Мислення
    діяльності. Розрізняють три види мислення: наочно-дійове; наочно-образне; словесно-логічне. Основні характеристики мислення відображені на рис. 4-5 і 4-6. {foto17} {foto18} Узагальнена класифікація мислення подана у табл. 4-1. Насамкінець хотілося б звернути увагу на саногенне і патогенне мислення, які досліджуються Ю.М. Орловим. За ним, мислення має безпосередній вплив на
  4. Тести та завдання для самоконтролю
    розвиток мови, абстрактного мислення й свідомості; 4) високоорганізовані, нормально функціонуючі мозок та нервова система. 1 -2. Яка з нижчєперелічених форм вияву психіки людини є «зайвою» ? а) психічні процеси; б) психічні стани; в) психічні властивості; г) емоційні процеси. 1-3. Автоконтрольний блок. Психічні стани характеризують динаміку______ , яка істотно впливає на
  5. Психологічні операції
    планування і провадження психологічних операцій». Об'єктами психологічних операцій є населення, армії, уряди ворожих, дружніх і нейтральних держав, а в деяких випадках — населення та армія своєї держави. Основні форми психологічних операцій: — пропагандисті дії— це систематизоване, цілеспрямоване поширення ідей за допомогою різноманітних засобів зв’язку та інформації з метою впливу па
  6. Особливості навчальної діяльності підлітка
    діяльності; • внаслідок актуалізації професійного вибору підліток поділяє навчальні предмети на «важливі і неважливі». Ставлення підлітка до навчання переважно залежить від особи вчителя, тому диференціюється щодо різних предметів, які учень поділяє на «цікаві і нецікаві». В особі вчителя учні цінують ерудованість, справедливість, доброзичливість, тактовність, вміння організувати роботу
  7. Види пам’яті у дошкільному віці
    розвиток словесної пам’яті позитивно впливає процес слухання та переказу творів художньої літератури, спілкування з дорослими та однолітками. Виникає ще один вид пам’яті – особистісна, яка виявляється у новому виді відтворення – спогадах про події з життя дитини, її успіхи в діяльності, взаємостосунки з дорослими й однолітками. Дошкільник найдовше запам’ятовує ті події та моменти свого життя,
  8. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
    розвиток психіки й особистості дитини. Розмежування цілісного процесу побутової діяльності на окремі етапи, операції, виділення необхідних при цьому предметів сприяє зростанню диференційованості сприймання, розширенню активного словника дитини. На основі зростання диференційованості сприймання в неї зміцнюється та уточнюється пам’ять, формується образне мислення. Виявляючи самостійність у
  9. Розвиток психічних функцій
    розвиток. У дошкільному віці під впливом навчання та виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних процесів. Це відноситься і до сенсорного розвитку. Сенсорний розвиток — це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчування, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, значно зростає
  10. Основні закономірності психічного розвитку людини
    розвиток людини відзначається наступними закономірностями. 1. Гетерохронність психічного розвитку дитини – це нерівномірний, хвильовий характер розвитку окремих психічних процесів. Він проявляється у тому, що для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Ці періоди – сензитивні (Виготський Л. С.). Наприклад, для розвитку мовлення

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011