<< Предыдушая Следующая >>

Розвиток пам’яті в ранньому дитинстві



Пам’ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. Не випадково письменник Лєв Толстой зауважував, що весь досвід людини складається з двох однакових частин: той, який вона накопичила до трьох років, та той, що поповнювався протягом решти життя.

Пам’ять дитини раннього віку все ще залежить від можливостей її сприймання. Оволодіння предметною діяльністю у ранньому віці призводить до стрімкого стрибка у розвитку сприймання, а саме у можливостях дитини до виділення ознак в об’єктах. Зростає і рухова самостійність дитини, до дозволяє значно розширити її контакти з оточуючим. Дитина розрізняє низку властивостей предметів, особливо добре ті з них, які часто виступають умовами виконання предметних дій: форму, розмір, просторові співвідношення. Гірше – колір. Успіхи у розвитку сприймання позитивно позначаються на розвиткові пам’яті. У впізнаванні він орієнтується, насамперед, на знайомі йому властивості предметів, а не на їх оточення, тому впізнавання стає позаситуативним, більш узагальненим.
Зміна деяких зовнішніх ознак об’єктів не вводить більше дитину в оману: вона впізнає маму і у сукні, і у шубі.

Важливим етапом у розвитку пам’яті є її диференціація та інтеграція серед психічних процесів. Одразу після року пам’ять дитини поступово відокремлюється від процесу сприйняття. Замість впізнавання (тобто відтворення при повторному сприйманні) виникає власне відтворення з опорою на образ об’єкту за його відсутності. Чимдалі більше зростає тривалість збереження образів пам’яті: у 2 роки дитина впізнає знайоме обличчя після перерви у 1,5–2 місяців, а з 2-х років – об’єкти, сприйняті рік тому. Запам’ятовування за змістом включає не тільки образи об’єктів, осіб, але й елементарні способи поведінки та дій. Дитина засвоює, що можна, а що заборонено, як слід збиратись на прогулянку, вітатись з іншими дітьми, звертатись до старших тощо.

На основі розвитку мовлення стає можливою тісніша інтеграція цього процесу із пам’яттю. У результаті інтенсивно розвивається словесна пам’ять.
Починає діяти принцип смислової організації пам’яті, коли краще запам’ятовується те, що добре зрозуміле людині. Дитина не тільки краще розуміє слова дорослого, але й прагне до цього. На основі словесної пам’яті та процесу розуміння мовлення різко

зростає її лексичний запас. Перехід до активного мовлення зумовлений запам’ятовуванням слів, які дитина може доречно відтворювати для побудови висловлень.

ВИСНОВКИ про особливості пам’яті в ранньому дитинстві:

– розвиток пам’яті зумовлений зростанням можливостей сприймання і рухової самостійності дитини, що виникають у предметній діяльності;

– пам’ять відокремлюється від сприймання; з’являється власне відтворення;

– зростає об’єм і тривалість збереження змісту пам’яті;

– змістом пам’яті виступають об’єкти, особи, способи поведінки та дій;

– відбувається інтеграція пам’яті із мовленням дитини, що зумовлює бурхливий розвиток словесної пам’яті.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Розвиток пам’яті в ранньому дитинстві"
  1. Розвиток уваги у ранньому дитинстві
    розвиток уваги стосується як її окремих видів, так і властивостей; – зростання самостійності дитини зумовлює розширення можливостей її пізнавальної та предметної діяльності, що спричиняє зростання об’єму уваги, вдосконалення її розподілу й переключення; – властивості уваги слабо регульовані, тому проявляються ситуативно: переважно увага малюка нестійка й поверхнева, але у деяких
  2. Особливості психічного розвитку в дитинстві

  3. Види уваги у дошкільному дитинстві
    розвиток основних її видів, що потім становлять основу уваги дорослого. Розвиток видів уваги в дошкільному дитинстві відбувається у таких напрямах: • Від природної до соціально зумовленої; • Від безпосередньої до опосередкованої; • Від мимовільної до довільної; • Від чуттєвої до інтелектуальної. За походженням вирізняється природна й соціальна увага. Природна увага – це
  4. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    розвиток спілкування з ровесником пов’язаний із виникненням у немовляти комплексу пожвавлення у контексті його спілкування з дорослим. Комплекс пожвавлення стосовно ровесника спостерігається приблизно з 5 місяців. Розвиток здатності дитини маніпулювати предметами призводить до того, що починається розвиток спільної дії дошкільника з однолітком. У другому півріччі першого року життя вплив
  5. Дошкільний вік
    розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних потреб у дошкільному віці характеризується тим, що кожна з них набуває самостійного
  6. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дошкільника
    розвиток довільної уваги. Надалі вона забезпечить успішність навчання дитини в школі, допоможе їй виконувати вказівки вчителя і контролювати себе. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги: 1. Розвиток уваги прямо залежить від якості спілкування дорослого з малюком. Організація спілкування дитини з дорослим має відповідати віковим особливостям форм спілкування і змінюватись з розвитком
  7. Перехід від засвоєння лексики до засвоєння граматики
    розвиток фонематичного слуху в дитини. Малюк прагне сприймати не просто уривки мовлення дорослого, а зв’язні тексти, які вже може зрозуміти. На основі читання дорослим творів дитячої літератури вдосконалюється процес слухання, який у свою чергу виступає засобом формування емоційно-вольової та пізнавальної сфер малюка. Малюк уважно слухає, зосереджуючись на змісті, переживає разом із героями.
  8. Розвиток психічних функцій
    розвиток. У дошкільному віці під впливом навчання та виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних процесів. Це відноситься і до сенсорного розвитку. Сенсорний розвиток — це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчування, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, значно зростає
  9. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
    розвиток психіки й особистості дитини. Розмежування цілісного процесу побутової діяльності на окремі етапи, операції, виділення необхідних при цьому предметів сприяє зростанню диференційованості сприймання, розширенню активного словника дитини. На основі зростання диференційованості сприймання в неї зміцнюється та уточнюється пам’ять, формується образне мислення. Виявляючи самостійність у
  10. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
    розвиток передумов трудової діяльності у ранньому віці: – закладається мотиваційна сторона трудової діяльності дитини, джерелом якої слугує потреба у співпраці та взаємодії із дорослим, прагнення діяти як дорослий; – передумови трудової діяльності складаються на основі предметної діяльності малюка і пов’язані з розвитком його самосвідомості та особистості; – відбувається
  11. Етичний розвиток у ранньому дитинстві
    ранньому дитинстві можна виховати такі етичні якості, як уважність щодо ровесника, вміння не ображати його, зважати на його інтереси, виявляти чуйність. ВИСНОВКИ про особливості етичного розвитку дитини раннього віку: – зростання самостійності дитини зумовлює ускладнення вимог до дотримання нею правил поведінки; – головною моральною інстанцією для дитини виступає дорослий – його
  12. Основні закономірності психічного розвитку людини
    розвиток людини відзначається наступними закономірностями. 1. Гетерохронність психічного розвитку дитини – це нерівномірний, хвильовий характер розвитку окремих психічних процесів. Він проявляється у тому, що для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Ці періоди – сензитивні (Виготський Л. С.). Наприклад, для розвитку мовлення
  13. ВСТУП
    розвиток біотенологій має важливе значення для діагностики, профілактики та лікування різних хвороб та імунодефіцит них станів. В даній роботі нам потрібно висвітлити основні моменти які використовуються в біотехнології вакцин, лікувальних та лікарських препаратів та прокоментувати їх значення та наслідки для
  14. Ранній вік (2—3 рік життя)
    розвиток її психіки, є: — оволодіння прямою ходою; — розвиток предметної діяльності; — оволодіння мовою. Оволодіння прямою ходою робить дитину більш самостійною і створює умови подальшого освоєння простору. Наближаючись чи віддаляючись, обходячи предмети, пересуваючи їх, підходячи під них, діти відкривають їх нові якості, визначають відстань, пізнають розміщення предметів у
  15. Характеристика мислення дитини раннього віку
    розвиток мислення дитини раннього віку значний вплив справляє оволодіння ходьбою та мовленням, що змінює всю її пізнавальну діяльність. Маючи справ з різними предметами, дитина швидко починає спиратись у своїх діях на їх узагальнені ознаки. Г. О. Люблінська провела експеримент, в якому дітей у віці від 1 року 4 місяців до 2 років 7 місяців навчала діставати цукерку із високої скляної

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011