<< Предыдушая Следующая >>

Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника



Засвоєння будь-якої діяльності вимагає оволодіння основними компонентами її структури. Якщо дитина володіє всіма цими компонентами, вона здатна виконувати діяльність самостійно, без допомоги ззовні. Структура трудової діяльності відображає загальну структуру діяльності людини, включаючи мотиви, цілі, дії контролю й оцінки, способи виконання дій. У дошкільника формується як внутрішня, так і зовнішня сторона діяльності. До внутрішньої належать мотиви, цілепокладання, дії контролю й оцінки. До зовнішньої сторони відносяться предметні дії, певна їх послідовність, що відображає засвоєний дитиною спосіб виконання.

МОТИВИ праці вирізняють:

– зовнішні, зумовлені нетрудовими потребами дитини;

– внутрішні, що пов’язані із самим виконанням трудової діяльності.

Обидві ці групи мотивів мають суттєве значення для розвитку особистості. Саме в дошкільному віці складаються найсприятливіші умови для становлення суспільних мотивів трудової діяльності. Ускладнення внутрішніх мотивів праці відбувається як перехід від інтересу дитини до зовнішніх атрибутів трудової діяльності, від її процесу до прагнення отримати певний заданий і корисний результат. Інтерес до самого виконання трудових дій характерний для дитини 3–4 р., що зближує працю малюка із його грою. Дитині цікаво мести підлогу, прати шкарпетки, уявляючи себе господинею.

Деякі трудові дії дитина виконує під впливом зовнішніх мотивів покарання чи схвалення дорослих: «бабуся похвалить», «батько обіцяв купити морозиво», «якщо не зроблю, мама буде сваритись». Як ставитись дорослим до таких мотивів дітей? Ці мотиви перетворюють працю дитини на своєрідний засіб досягнення особистих (іноді корисливих) цілей, що в майбутньому може обернутись споживацьким

ставленням людини до своєї професії, до виконання хатніх обов’язків тощо. Орієнтація дошкільника на процес праці, отримання при цьому задоволення – надзвичайно важлива передумова творчого зацікав- леного ставлення до своєї професії в майбутньому. Таким чином, у дошкільному віці закладається здатність особистості любити працю, отримувати задоволення від її виконання.

Зовнішні мотиви лежать в основі формування суспільних мотивів праці. До них належить прагнення принести комусь радість, приємно здивувати, допомогти. Перші прояви таких мотивів виникають досить рано, а у старшому дошкільному віці вони стають усвідомлюваними та одними з найбільш дієвих. Їх відмінність від корисливих мотивів праці полягає в тому, дитина прагне зробити те, що потрібно не особисто їй, а іншим: виготовити листівку для мами, сестрички, бабусі; відремонтувати розірвану книжку для братика; допомогти одягтись ровесникові. Таким чином, для дитини відкривається суспільна значущість праці.

ЦІЛІ праці. Здатність дитини самостійно ставити мету праці формується поступово на основі виконання доручень, розпоряджень, інструкцій дорослих. Прийняти мету, поставлену дорослим, дитина спроможна з раннього віку, але лише у тому випадку, якщо розуміє зв’язок між досягненням мети й задоволенням власних потреб.
Для цього мета повинна бути не просто сформульована дорослим, а наочно представлена у відповідних зразках. Якщо попросити дитину скласти пірамідку і не показати зразок, дитина, як правило, не спроможна ви- конати цього завдання. Постановка трудового завдання повинна бути чіткою й конкретною. Так, якщо дорослий просить дитину скласти одяг, то вона не завжди здатна виконати прохання через те, що не розуміє, чого саме вимагає дорослий. Тут допоможе роз’яснення: «поклади сорочку на поличку в шафу, а брючки повісь на гачок». Згодом зростає досвід трудової діяльності дошкільника і завдання може формулюватися більш узагальнено: «прибрати в дитячій кімнаті».

Розширення уявлень у старшому дошкільному віці становить основу для прийняття дитиною досить складних багатокомпонентних інструкцій дорослого, які передбачають кілька етапів виконання. Дитина спроможна втримати цю інструкцію, контролюючи послідовність її виконання. Виникають перші цілі трудової діяльності, поставлені дитиною за власною ініціативою. Цьому сприяє поява перших елементів самооцінки, завдяки яким дитина ставить досяжні для себе цілі діяльності. З умінням постановки мети у дитини розвиваються дії планування її досягнення. До процесу планування

входить виділення умов, засобів і способів досягнення мети, яке випереджує предметні дії дитини. Дитина простежує послідовність виконання, вносячи необхідні корективи: «спочатку приберу в шафі, а потім на столі». Здатність до планування виникає у 4–5 років та значно поліпшує якість трудової діяльності дошкільника.

Колективний характер активності старших дошкільників призводить до необхідності обговорювати план своєї спільної діяльності, розподіляти ділянки роботи та узгоджувати їх між собою, визначати відповідальних за отриманий результат. У ході спільної праці дошкільників у них розвиваються навички самоконтролю та самооцін- ки на основі порівняння власної роботи з плодами праці ровесників. Формуються навички співпраці, взаємодопомоги, взаєморозуміння, що становить важливий напрям підготовки дошкільника до «дорослої» трудової діяльності.

ТРУДОВІ ДІЇ становлять операційну сторону трудової діяльності дошкільника. Вони дещо відстають у розвитку від мотиваційних компонентів, особливо у дитини раннього віку. Згодом дитина освоює перші трудові навички, пов’язані із самообслуговуванням, з включенням у господарсько-побутові процеси дорослих. У 4–6 рр. трудові дії стають більш точними, швидкими і скоординованими, чому сприяє розвиток моторних властивостей дитини. Дорослому слід враховувати обмеженість фізичних можливостей дитини, особливості її психічного розвитку, внаслідок яких дитина виконує трудові завдання довго, іноді з небажаними наслідками та неякісними результатами. Не слід забувати про вимоги техніки безпеки, даючи дитині трудові доручення. Наприклад, поливаючи кактуси, дитина може випадково поранитись його гілочками, несучи скляний посуд, розбити його й теж покалічитись.
Перед тим, як дитина приступає до виконання, дорослому слід переконатись, чи зрозуміла вона завдання, чи вміє поводитись з відповідними знаряддями і предметами праці, чи володіє потрібними трудовими вміннями. Завдання повинні бути чіткими, зрозумілими, конкретними. Оцінюючи дитину, дорослий привертає увагу дитини до якості результату, до можливості його використання та споживання людиною. Так, прибираючи у кімнаті, дитина акуратно склала одяг на столі. Дорослому варто похвалити зусилля дитини, але пояснити, чому одяг на столі буде заважати, обговорити з дитиною небажані наслідки: не буде де розкласти обід. Дитина, знаючи, що їй самій доведеться прибирати за собою, починає звертати увагу на те, щоб смітити менше, зберігати порядок у приміщенні, цінуючи

цим самим працю інших людей. Спробувавши помити посуд, дитина розуміє й цінує зусилля дорослих, дбайливіше ставиться до результатів їх праці.

Дії КОНТРОЛЮ. Разом із власне трудовими діями у дитини в процесі праці розвиваються узагальнені дії контролю. Здатність контролювати свою діяльність прямо пов’язана із виконанням дій планування. Контролювати роботу можна лише на основі порівняння реальних результатів із запланованими, уявними. Тому діти 3–4 р., які заздалегідь не планують свою працю, не помічають і помилок, вважають роботу завжди хорошою, незалежно від її результату. Перші дії контролю спрямовані на працю однолітка, до якої малюки ставляться досить критично. Старший дошкільник починає планувати свою працю, помічає помилки при її виконанні – спочатку найбільш грубі. Для дошкільника 5–7 р. важливо не просто виконати роботу, а знати, наскільки її результат відповідає зразкові. Не вміючи самостійно оцінити свою роботу, вони звертаються з питаннями до дорослого про правильність і якість власних трудових дій.

ВИСНОВКИ про значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури:

– завдяки трудовій діяльності у дошкільному віці закладаються основи майбутнього професійного самовизначення;

– трудова діяльність дошкільника тісно переплітається із грою, насамперед, сюжетно-рольовою;

– відбувається розвиток трудової діяльності дошкільника у напрямках вдосконалення її зовнішніх та внутрішніх, мотиваційних та операційних компонентів;

– розвиваються внутрішня та зовнішня мотивація трудової ді- яльності дошкільника. На основі внутрішньої виникає творче ставлення до праці. На основі зовнішньої – суспільні мотиви праці;

– розвиток цілепокладання відбувається як зростання здатності виконувати чимдалі складніші інструкції дорослих та здатність самостійно ставити мету;

– розвиток трудових дій полягає у зростанні їх автоматизованості, контрольованості.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника"
  1. ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА
    дошкільник, 5 рік — середній дошкільник, 6 рік — старший
  2. Дошкільний вік
    розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних потреб у дошкільному віці характеризується тим, що кожна з них набуває самостійного
  3. Види пам’яті у дошкільному віці
    розвиток словесної пам’яті позитивно впливає процес слухання та переказу творів художньої літератури, спілкування з дорослими та однолітками. Виникає ще один вид пам’яті – особистісна, яка виявляється у новому виді відтворення – спогадах про події з життя дитини, її успіхи в діяльності, взаємостосунки з дорослими й однолітками. Дошкільник найдовше запам’ятовує ті події та моменти свого життя,
  4. Емоційний розвиток у віці 3-7 років
    розвиток особистості дошкільника визначає глибокі зміни в його емоційній сфері. Якщо у ранньому віці емоції зумовлювались безпосередньо оточуючими впливами, то у дошкільника вони починають опосередковуватись його ставленням до тих чи інших явищ. Внаслідок появи опосередкованості емоцій, вони стають більш узагальненими, усвідомленими, керованими. Дитина виявляє здатність стримувати небажані
  5. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
    розвиток уваги спричиняють досягнення у розвитку пізнавальної активності дитини. Намагаючись знайти відповідь на хвилюючі їх запитання дошкільники подовгу зосереджують свою увагу: хлопчик 5-ти років сидить біля кошика з курячими яєчками, очікуючи появи курчатка; дівчинка (5 р. 6 міс.) не відходить від рослини з бутоном, бажаючи побачити, як розкриється квітка; Микола Р. (5 р. 8 міс) кожен
  6. Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці
    розвиток його самостійності. Здатність дитини володіти певними знаряддями праці дорослих виникає близько 5-ти років. На основі цієї здатності у дитини розвивається ручна праця, спрямована на обробіток певних предметів: пошиття з тканини виробу, склеювання з паперу ляльки, складання з дощечок коробочки тощо. Цей різновид праці має виразний продуктивний характер, найбільше наближаючись за
  7. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років
    трудової. У цих видах діяльності дитина, як і у сюжетно-рольовій грі, прагне охопити дійсність у її цілісності, у взаємозв’язках між її складовими, що стає можливим на основі достатнього інтелектуального розвитку. Діяльність дошкільника відзначається знаково-символічним характером. Наприклад, малюнок є своєрідним неконвенціональним (таким що зберігає подібність з предметом) знаком
  8. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    розвиток спостереження впливає зростання допитливості дитини. яку у 4–5 років називають «чомучкою». Увагу дитини привертають не тільки оточуючі предмети, але й зображені у дитячих книжках пізнавального змісту (дитячих енциклопедіях, оповіданнях про природу, професії, далекі країни). Її пізнання стає позаситуативним. Пізнання не тільки розширюється, але й поглиблюється: дошкільник починає
  9. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дошкільника
    розвиток довільної уваги. Надалі вона забезпечить успішність навчання дитини в школі, допоможе їй виконувати вказівки вчителя і контролювати себе. Психолого-педагогічні умови розвитку уваги: 1. Розвиток уваги прямо залежить від якості спілкування дорослого з малюком. Організація спілкування дитини з дорослим має відповідати віковим особливостям форм спілкування і змінюватись з розвитком
  10. Психолого-педагогічні умови розвитку волі
    розвиток самостійної постановки цілей та їх досягнення; – мовлення виступає важливим засобом формування волі
  11. Розвиток міркувань дошкільника
    діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення дошкільника позаситуативним, відокремленим від
  12. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
    розвиток передумов трудової діяльності у ранньому віці: – закладається мотиваційна сторона трудової діяльності дитини, джерелом якої слугує потреба у співпраці та взаємодії із дорослим, прагнення діяти як дорослий; – передумови трудової діяльності складаються на основі предметної діяльності малюка і пов’язані з розвитком його самосвідомості та особистості; – відбувається
  13. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів. Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив на прискорення загального розвитку дітей. В одному з експериментів дорослий кожен день по 7–8 хвилин пестив, гладив, посміхався, говорив ласкаві слова малюкам віком 2–4 міс. Порівняно з іншими ці
  14. Психофізіологічні особливості дитини, яка вступає до школи
    розвиток відбувається інакше, ніж у ровесників, що відвідують школу. Водночас і особливості розвитку сучасних школярів зумовлені станом системи шкільної освіти, при зміні якої змінюються і показники розвитку. Вступ до школи підготовлений як рівнем розвитку психіки і особистості дитини, так і дозріванням її організму. Зростає ріст і вага тіла дитини, а водночас і її розумова
  15. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    діяльності; позиція кожного дорослого у широкому соціальному контексті та координованість цих позицій різних
  16. Форми спілкування у дошкільному віці
    розвиток форм спілкування дошкільника з дорослим: – у дослідженнях М. І. Лісіної визначено чотири якісно відмінних і онтогенетично послідовних форми спілкування дошкільників з дорослим; – форми спілкування дошкільників з дорослим розрізняються між собою за місцем спілкування у життєдіяльності дитини, змістом комунікативної потреби, мотивом і засобами спілкування, значенням для психічного
  17. Розвиток волі у дошкільному віці
    розвиток волі у дошкільному віці: – довільність набуває генералізованого характеру, поширюючись на всі сфери психіки і на особистість дитини; – внутрішнє мовлення дитини стає засобом оволодіння нею своєю поведінкою через самоінструкції та самонакази. – під впливом навчання дорослого формується планування та самоконтроль, як способи здійснення
  18. Позаситуативно – ділова форма спілкування дошкільників
    розвиток полягає у формуванні здатності дитини розуміти іншого як самоцінну особистість, у пробудженні інтересу до його внутрішнього світу, мотиву роз- ширити уявлення про себе. ВИСНОВКИ про розвиток форм спілкування дошкільника з ровесником: – колектив дослідників під керівництвом А.Г.Рузської вирізняє три онтогенетично послідовних форми спілкування з ровесниками у дошкільному віці; –

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011