<< Предыдушая Следующая >>

Поява активного мовлення



Розвиток здатності дитини розуміти мовлення дорослого відбувається разом із формуванням передумов для появи активного мовлення. Мовний апарат дитини дозволяє їй самій породжувати перші окремі звуки та їх поєднання. Ці звуки включаються у важливе новоутворення немовлячого віку – в комплекс пожвавлення. Під час звертання дорослого з ласкавими словами дитина реагує сміхом і звуками – спочатку приголосними «кх» (гукання). З 4-х міс. з’являються звуки, схожі на голосні та на спів (вокалізації). Ці звуки супроводжу ють спілкування між дитиною та дорослим, а також вимовляються дитиною при відсутності дорослого. З 5–6 місяців виникають спроби дитини привернути увагу дорослого до себе за допомогою звуків. У засвоєнні мовлення важливе значення відіграє сприймання мовлення дорослого та наслідування йому. Характерним є явище, коли спроби повторити звуки і слова дорослого виносяться за рамки ситуації сприймання мовлення дорослого. Спочатку створюється враження, що дитина ніяк не відреагувала на мовлення дорослого, а через деякий час раптово дорослий чує від дитини вимовлені ним раніше слова. Тому у засвоєнні мовлення важливе значення відіграє накопичення досвіду спілкування між дитиною й дорослим (кумуляція).


З 2-го півріччя дитина вимовляє переважно поєднання звуків – склади, які поєднуються із її мімікою та жестами (лепет). Призначення лепету полягає у тому, що дитина звертається до дорослого із певними вимогами: дати якийсь предмет, припинити певну дію (коли не хоче їсти, чи купатись) тощо. До кінця 1-го року дитина не тільки звертається до дорослого, але й відповідає на його впливи за допомогою мовлення; з’являються перші слова, зрозуміти які, не враховуючи міміку, жести дитини та ситуацію практично неможливо. Тому лепет вважається особливим жестикуляторним мовленням.

Перші слова, які засвоює дитина, позначають добре знайомих їй осіб та предмети: мама, баба, кіт. Їх кількість досягає 20 слів. Зв’язок між словом і предметом не стійкий, тобто дитина слабо засвоїла значення слова. Вона називає певним словом не тільки позначуваний ним предмет, але й інші, що мають подібну виразну ознаку: словом

«кіт» називає хутряну шубку. Не чітко розмежовуються предмети та дії з ними: словом «мий» дитина називає мило. Тому розуміння дорослим перших слів дитини вимагає опори на ситуацію, на сприймання предметного оточення, жестів, міміки дитини. Водночас для дитини слова наділені певним смислом, за ними стоїть певна реальність, що свідчить про засвоєння власне звукових оболонок слова, а не просто поєднання звуків.
На кінець немовлячого віку виникає фонемна стадія у розвитку мовлення дитини.

ВИСНОВКИ щодо особливостей розвитку мовлення в немовлячому віці:

– засвоєння структури рідної мови відбувається у дитини через мовлення – спілкування за допомогою мовних засобів;

– джерелом розвитку мовлення дитини виступає її комунікативна потреба;

– протягом немовлячого віку триває підготовчий період до засвоєння активного мовлення, який завершується фонемною стадією;

– перший досвід спілкування дорослого з дитиною призводить до початку в засвоєнні пасивного мовлення – дитина починає розуміти слова дорослого та регулювати свою поведінку у відповідь на них;

– у межах пасивного мовлення виникає здатність дитини встановлювати зв’язок між назвою предмету і самим предметом;

– активне мовлення розвивається на основі проходження дити- ною етапів гуління, гукання, лепету, жестикуляторного мовлення;

– лексичний запас дитини до кінця 1 р. становить до 20 слів, що позначають знайомих осіб та предмети.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Поява активного мовлення"
  1. Перехід від засвоєння лексики до засвоєння граматики
    активного словника. Одразу після року активізується процес наслідування, в якому зразком виступає мовлення дорослого. Дитина, яка набагато краще розрізняє фонеми мови та вміє їх відтворювати, активно наслідує цілі висловлення дорослого. При цьому виявляються комбінаторні якості дитини: вона переставляє слова у фразах, які наслідує, додає в них свої слова тощо. Вибух у наслідуванні
  2. Особливості уваги дитини немовлячого віку
    поява слухового зосередження; 3–4-й тиждень – поява зорового зосередження на обличчі дорослого і слухового під час його розмови з малюком. Увага дитини спочатку спрямовується на статичні зовнішні ознаки предметів (колір, блискучість, яскравість, розмір, здатність ви- робляти звук). З розвитком моторної активності дитини, з появою хапання у дитини виникає інтерес до дії з предметами.
  3. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
    активності. За здійснення цієї діагностики суїшшальний ризик виявляється у: — прямому висловлюванні, а також в обмовках або недомовлених фразах, що відбивають його суїцидальні тенденції; — вираженому егоцентризмі у сприйнятті реальності; — наявності дієслів у множині директивного характеру в контексті суїцидальних висловлювань; — ослаблені або випадні лексико-семантичні групи, що
  4. Тести та завдання для самоконтролю
    мовлення та їх особливості. 4-13. Зробіть аналіз основних функцій мовлення. 4-14. Автоконтрольний блок. Емоції — це психічне___ у формі безпосереднього неупередженого __ життєвого змісту явищ і ситуацій, зумовленого ___ їх об'єктивних до потреб суб'єкта. Відношенням Переживанням Властивостей Відображення 4-15. Яка з нижчевикладених характеристик не належить до
  5. Мислення
    мовленням. Мова — система знаків, що є засобом людського спілкування, розумової діяльності, способом вираження самосвідомості особистості, передання і зберігання інформації. За Г.С. Костюком, мова є носієм пізнаного й. водночас, знаряддям пізнання нового. У мові, як у знаковій системі, відображені досить формалізовані, фіксовані значення, які забезпечують людське спілкування. Мова існує і
  6. Передумови етичного розвитку у немовлячому віці
    поява розуміння мовлення дорослого дозволяє виробити у дитини елементарні форми етичної
  7. Патогенез
    поява спазм. Виникає розширення кровоносних судин, звуження дрібних капілярів, але тиск крові при цьому знижується. Після резорбції протоверина виникає порушення функцій ЦНС, внаслідок чого очі у тварин закриваються. В довгастому мозку збуджуються ядра N.vagus, дихальний центр і вазомоторні нерви, що викликають порушення дихання, кровообігу і серцевої діяльності (внаслідок порушення провідних
  8. Класифікація методів дитячої психології
    мовлення – де об’єктивуються (виявляються) психічні процеси і стани. Додатковими показниками слугують виразні рухи: міміка, жести, інтонації мовлення. Специфіка предмету дитячої психології визначає й особливості психологічного дослідження. Вивчення психіки дитини становить складну задачу науковців, а також педагогів. Засобами психологічного дослідження виступають методи – певні шляхи збору
  9. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
    активність суспільно-політичних угруповань екстремістської спрямованості, вплив ісламського чинника, наявність різноманітних релігійних сект західної і східноазійської спрямованості, а також групи антивоєнного характеру можуть в окремих випадках поставити під зрив виконання російськими військами поставлених завдань. Яскравий приклад у цьому — Чечня. Слід також мати на увазі те, що за участі
  10. Основні закономірності психічного розвитку людини
    активне мовлення, складаються передумови для виникнення ігрової й продуктивних видів діяльності. 4. У процесі психічного розвитку дитини відбувається диференціація та інтеграція психічних процесів, властивостей. Диференціація означає послідовне ускладнення психіки з появою новоутворень. Так, після народження найбільш розвиненим психічним процесом є відчуття, на його основі виникає
  11. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗАДАЧ ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ
    поява нової зброї не знижує ролі звичайних видів озброєння. Добре організований, влучний вогонь із стрілецької зброї, танків, артилерії, як і раніше, залишається важливою умовою досягнення перемоги в сучасному бою. Тільки уміле поєднання всіх засобів ураження противника, швидке виконання і закріплення результатів вогневих ударів може привести до вирішального успіху. Звідси очевидна виключно
  12. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    мовлення. Зростає осмисленість сприймання, воно категоризується. Сприймаючи незнайомий предмет діти намагаються назвати його відповідно до свого минулого досвіду, і цим самим відносять його до вже відомої їм категорії схожих об’єктів. Завдяки мові розширюється об’єм сприймання, яке охоплює цілу систему властивостей предмета. Спостерігаючи за різними предметами, вирізняючи їх ознаки,

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011