<< Предыдушая Следующая >>

Початковий етап у розвитку пам’яті

Запам’ятовування, збереження і відтворення індивідом його досвіду називають пам’яттю.

Жодна дія не можлива поза процесом пам’яті, без неї людина залишалася б, за словами Сєченова, «завжди у стані новонародженого». Єдність і цілісність особистості забезпечується пам’яттю. Людина усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його зв’язок з попередніми і наступними.

У процесі розвитку психіки людини вроджені, біологічні форми пам’яті перетворюються на мнемічну діяльність, основу якої становлять складні за структурою процеси, керовані мнемічною метою.

Пам’ять на початковому етапі свого онтогенетичного розвитку відзначається синкретизмом (злиттям) із іншими психічними явищами, насамперед із відчуттями, сприйняттями, емоціями. Внаслідок цього зміст пам’яті дитини визначається картинами оточуючого її життя, способом його організації дорослим. Правильний режим дня привчає дитину до повторюваних моментів її життя, закладає найбільш стійкі елементи культури особистості, походження яких пояснюють «всмоктуванням з молоком матері».

Одразу після народження розпочинається накопичення особистого досвіду дитини. Перші прояви пам’яті свідчать про її образний характер, тісний зв’язок з відчуттями. Поведінка дитини набуває ознак повторюваності при систематичній дії на неї певного подразника. Так, вже на першому місяці малюк розпочинає плакати при вигляді рушника, бо з цим предметом у нього пов’язані неприємні відчуття під час купання.

Приблизно у 3 місяця у малюка виникають мнемічні образи предмету і формується дія впізнавання – перший акт пам’яті в онтогенезі.
Впізнавання одночасно представляє такі види образної пам’яті, як зорова, слухова, рухова. Найкраще дитина запам’ятовує подразники, включені у спілкування з дорослим та догляд за нею: впізнає обличчя і голос матері; потрапляючи у звичну для свого годування позу «під грудьми» у матері, дитина робить смоктальні рухи. Особливо активно розвивається рухова пам’ять, коли дитина краще оволодіває своїми рухами – з 6-ти місяців. На основі рухової пам’яті вона навчається повзати, захоплювати та втримувати предмети, ходити.

Поступово розширюється коло об’єктів, які дитина впізнає. У 3–4 місяці дитина впізнає предмети, пов’язані з годуванням, у 5 місяців

розрізняє людей за голосом, у 6 місяців виділяє улюблену іграшку. З розумінням дитиною перших слів дорослого, з розвитком сприймання пов’язані перші прояви керування пам’яттю за допомогою слова у другому півріччі життя. Виявляється пам’ять на слова (зародження словесно-логічної пам’яті): малюк починає пов’язувати предмет із його назвою, подає предмети за словесною вимогою дорослого. Так, дитина шукає поглядом, повертаючи свій корпус та голівку, предмет, про який дорослий запитує «Де...?». Із єдністю пам’яті та мовлення пов’язана здатність дитини виконувати перші прохання, нескладні інструкції дорослого наприкінці першого року життя. При виконання певного прохання дитина виконує знайомі їй за попереднім досвідом дії, назви та спосіб виконання яких закріпились в її пам’яті: дає м’ячик, встає, сідає, стоїть, йде.


Зростає тривалість збереження образів пам’яті. У третій чверті першого року життя немовля здатне впізнати знайому людину після 2-3 тижнів її відсутності.

Емоційна пам’ять яскравіше виявляється з 6 місяців, при накопиченні особистого емоційного досвіду. Предмети, які у минулому викликали в дитини емоції певної модальності, викликають в дитини аналогічні переживання. Так, малюк впізнає приємну мелодію, з першими її звуками радіє, сміється, «танцює».

Водночас впізнавання предметів ще дуже недосконале, спирається на найбільш виразні зовнішні ознаки, що, як правило, відзначаються варіативністю: чашка може бути білою і синьою, великою й маленькою; няня у халаті або у сукні, з різною зачіскою, у різних головних уборах. Так, хлопчик не впізнав папу у міліцейській фуражці, яку бачив уперше.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку пам’яті в немовлячому віці:

– пам’ять на початковому етапі свого онтогенетичного розвитку відзначається синкретизмом;

– низька узагальненість запам’ятовування і нетривале збереження;

– панує мимовільне запам’ятовування та відтворення на рівні впізнавання;

– розвиток пам’яті починається з різних видів образної (зорова, слухова, рухова, емоційна пам’ять);

– на основі розвитку мовлення до кінця року складаються передумови для розвитку словесної пам’яті.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Початковий етап у розвитку пам’яті"
  1. План
    розвитку. 2. Адаптація,реактивність організму. Концепція стресу за Г.Селье. Практичні додаткові теорії. 3. Валеологічні методики самодіагностики. Провести оцінку особистих показників оптимальної маси тіла та індексу ВМІ, розвитку захворювань серцево-судинної
  2. . Об'єкт валеології
    початкових (недемонстративних) форм захворювання відбувався без контролю лікаря, без активних заходів із попередження розвитку хвороби. Тому головним об'єктом валеології є здорова людина та людина, яка знаходиться у "третьому" стані. Завдяки валеології потрібно виявляти людей зі зниженим рівнем здоров'я та використовувати методи оздоровлення з метою вивести їх за межі "третього" стану. Такі
  3. Контрольна робота. Контрольна робота з валеології, 2010
    розвитку. Адаптація, реактивність організму. Концепція стресу за Г. Селье. Практичні додаткові теорії. Валеологічні методики самодіагностики. Провести оцінку особистих показників оптимальної маси тіла та індексу ВМІ, розвитку захворювань серцево-судинної
  4. Основні закономірності психічного розвитку людини
    етапи розвитку мають певну послідовність і взаємозв’язані. Новий етап виникає на основі попереднього і вносить свої неповторні риси у психіку дитини. Тому кожна стадія має свою цінність й її не можна перестрибувати. Наприклад, ставиться завдання не скоротити період дитинства, а, навпаки, збагатити його, щоб розвиток був максимально ефективним. Максимальне розкриття всіх можливостей віку для
  5. Грибан В.Г.. Валеологія, 2011
    розвитку науки Валеологія як наука Здоров'я та хвороба Об'єкт валеології Методологічні основи валеології Основні завдання валеології початок та історія розвитку валеології Дефініції та понятійний апарат Вплив екологічних факторів на здоров'я людини Людина та її Здоров'Я з
  6. Дошкільний вік
    розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток
  7. Особливості психічного розвитку в дитинстві

  8. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини
    початковий момент пізнання, його називають також сенсорно-перцептивною сферою особистості. За допомогою органів чуттів людина отримує інформацію про оточуюче. Відчуття – це елементарний психічний процес, що полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ оточуючого, а також станів внутрішніх органів при безпосередньому впливі подразників на органи чуттів. Найбільш поширена
  9. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1
    етапі розвитку? 9. Якими є особливості сучасного етапу еволюції і в чому вони виявляються? 10. Основні принципи народних методів природного оздоровлення. 11. Що таке біополе людини з точки зору досягнень сучасної науки? 12. Які є інформаційні потоки та сигнальні системи? 13. Чому людський організм вважають відкритою гнучкою системою? 14. Механізм розповсюдження інформації в
  10. XX СТОЛІТТЯ - СТОЛІТТЯ ПОПЕРЕДЖЕНЬ
    етапу людської еволюції -етапу, що цілком залежить від усвідомленої, цілеспрямованої діяльності самої людини". Незаперечним є той факт, що етап, про який говорить О. Кінг, жодною мірою не повинен бути пов'язаний із боротьбою з Природою, з її подальшим підкоренням, із завоюванням космічного простору. Цей етап розвитку має бути гармонійним природі, Всесвіту. Він має бути спрямований перш за все
  11. Періодизація вікового розвитку Д. Б. Ельконіна
    етапи: 1) дошкільне дитинство (0—6) 7 років; 2) молодший шкільний вік (6—11 років); 3) середній і старший шкільний вік (12—17 років). Кожен з етапів складається з двох періодів, які відкриваються міжособистісним спілкуванням як провідним типом активності, яка спрямована на розвиток особистості дитини, і завершується предметною діяльністю, пов'язаною з інтелектуальним розвитком, формуванням

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011