<< Предыдушая Следующая >>

Побутова діяльність у дошкільному віці

Правила поведінки та норми ввічливості продовжують активно засвоюватись дитиною у дошкільному віці (С. В. Пєтєріна). У побутовій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для дошкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів. Діти звертають увагу на критерії оцінювання дорослим якості виконання дій по самообслуговуванню: погано вимив руки, бо не користувався милом; неправильно розклав іграшки, коли прибирав у кімнаті. Поступово ці критерії, які спочатку використовує до- рослий, дитина починає вживати при оцінюванні товаришів. Сама ж робити аналогічні помилки, не помічаючи їх. Виникають ситуації, коли дошкільник намагається пояснити одноліткові, як слід виконувати той чи інший побутовий процес, але при цьому вихоплює лише окремі фрагменти, не розкриваючи цілісної послідовності операцій. Наприклад, дає настанову: «поскладай одяг на стільчик. Ось так, на спинку». Але не пояснює, які речі слід скласти спочатку, які зверху на них, як розправити складки, щоб одяг не зім’явся.

Дитина із захопленням ставиться до виконання побутових процесів, прагне допомогти дорослому у прибиранні кімнати, у пранні, у догляді за квітами та тваринами тощо. Якщо раніше дитину приваблювало само виконання процесу, то тепер основний інтерес переміщується на отримання схвалення, подяки дорослого.

Спостерігається розширення у розумінні смислу побутових процесів, вихід у цьому розумінні на рівень соціальних відносин: потрібно вимити руки перед тим, як розкладати хліб до обіду іншим дітям, бо від бруду на руках вони можуть захворіти. Відзначається здатність передбачити наслідки своїх дій.


Протягом дошкільного віку вдосконалюється здатність коментувати побутові процеси, описувати їх у мовленні, пояснюючи іншим дітям; зростає соціальна зорієнтованість мотивації виконання побутових процесів (прагнення уникнути сорому, зауважень, негативних оцінок ровесників та дорослих).

Дорослий може сприяти засвоєнню дитиною як мотиваційною, так і операційною стороною побутової діяльності. Для дошкільника засвоєння нових культурно-гігієнічних навичок відбувається легше й швидше за умови чітких пояснень з боку дорослого значення цих

навичок і послідовності операцій, з яких вони складаються. Участь дорослого у першому практичному виконанні дії зменшується порівняно із раннім віком, коли у побутовому процесі дії дорослого й дитини тісно переплітались. Тепер дошкільник діє за словесною інструкцією. Для закріплення культурно-гігієнічних навичок важливо систематично й уважно контролювати дитину, звертати її увагу на ознаки якісного виконання побутового процесу, пояснювати недолі- ки та орієнтувати на їх подальше подолання.

Навички, якими дитина оволоділа у ранньому віці ще більше автоматизуються, поєднуються у ланцюжки, створюючи певну систему. Зростає кількість стійких навичок – звичок, які зумовлюються внутрішніми потребами дитини, а не зовнішніми вимогами дорослих. До кінця дошкільного віку побутові процеси здійснюються без нагадувань дорослих, за ініціативою самих дітей.

Режим дня продовжує відігравати важливу роль в організації поведінки дитини. Протягом всього дня дитина використовує засвоєні навички, вдосконалює їх та оволодіває новими. Прокидаючись, вона застеляє свою постіль, вмивається, одягається. Вміє поводитись за столом під час прийому їжі, використовуючи при цьому столові прилади.
Допомагає батькам або вихователю прибрати зі столу, бере участь у митті посуду. Стежить за своєю зовнішністю: причісується, коли помічає якісь негаразди у зачісці; доглядає за своїм одягом, помічає, коли він забруднився чи розірваний тощо.

Включення дитини у працю дорослих призводить до зближення культурно-гігієнічних навичок із трудовими. Навички самообслуговування поширюються на допомогу оточуючим: зав’язати шарфик не тільки собі, але й товаришеві, принести ганчірку та допомогти витерти розлиту кимось воду, рознести на столики тарілки до обіду всім дітям.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в дошкільному віці:

– переважає соціальна мотивація виконання побутових процесів дошкільником, який орієнтується на вимоги та схвалення оточуючих;

– відбувається усвідомлення зв’язку між налагодженням нормальних взаємин з оточуючими та дотриманням правил поведінки в побутовій діяльності;

– операційна сторона побутової діяльності розвивається як вдосконалення якості виконання засвоєних культурно-гігієнічних навичок та засвоєння нових;





– зростає внутрішня складова у мотивації побутової діяльності, у дитини формується потреба дотримуватись культурно-гігієнічних норм та на цій основі навички переходять у звички;

– роль дорослого у розвитку побутової діяльності дошкільника полягає у поясненні значення навичок та у розкритті операційного їх складу; для закріплення навичок у поведінці дитини дорослий повинен систематично контролювати їх виконання;

– навички самообслуговування набувають ознак трудових дій, коли дитина використовує їх на допомогу оточуючим.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Побутова діяльність у дошкільному віці"
  1. Форми спілкування у дошкільному віці
    дошкільниками слід орієнтуватись не просто на утримання показників психічного розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що простої наявності спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно відмінних і
  2. Дошкільний вік
    дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних
  3. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    діяльність, то дошкільник по-іншому сприймає життя дорослих. Тепер значно більше уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій: батько – водій автобуса, він перевозить людей, приносячи цим користь; мама – вчителька, яка навчає дітей писати й читати тощо. Дошкільник значно глибше розуміє оточуюче соціальне життя, ніж дитина раннього віку, а тому на шляху
  4. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
    побутових процесів дошкільник користується значною кількістю автоматизованих дій, навичками, що звільняє його увагу. Наприклад, під час миття рук, він помічає, що товариш не розправив свій рушничок, робить йому зауваження. Розгортання складних і тривалих ігрових сюжетів зміцнює стійкість уваги дитини, сприяє зростанню її довільності. Стійкість уваги проявляється не тільки у грі, а і тоді,
  5. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
    побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на
  6. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку
    побутова діяльність соціальна за своєю природою, оскільки її виконання передбачає засвоєння людиною принципів організації свого побуту, прийнятого у суспільстві, оволодіння нею соціально виробленими культурно-гігієнічними навичками. Періо- дичність побутових процесів відображається та організовується за допомогою режиму дня. З перших днів свого життя немовля включається у побутові процеси,
  7. Розвиток особистості дошкільника
    діяльність і поведінка дошкільника не просто існують поряд, а вступають між собою у різні співвідношення. Це виявляється не тільки у факті так званої боротьби мотивів, а й у їх. ієрархічній будові, тобто домінуванні одних і підпорядкуванні інших. Конкретний зміст цієї ієрархії, а саме, які мотиви підкоряють собі всі інші спонукання, залежить від віку дітей і їх виховання. Вивчення мотивів
  8. Соціальна ситуація розвитку дошкільника
    побутовими проблемами. Потім, засвоюючи нові області життя, вона починає виконувати більш складні сюжети — виробничі, військові і т. ін. Більш різноманітними стають і форми ігор на старі сюжети, наприклад, «дочки-матері». Крім того, гра на один і той же сюжет поступово стає більш стійкою і довготривалішою. Якщо в 3—4 роки дитина може присвятити їй тільки 10—15 хвилин, після чого їй необхідно
  9. Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці
    побутова праця, праця в природі, ручна праця. Першим різновидом трудової діяльності, яким оволодіває дитина раннього віку, є праця з самообслуговування, що вимагає від дитини включення в основні гігієнічно-побутові процеси: дотримання чистоти власного тіла (насамперед, ручок, обличчя); одягу; вміння самостійно приймати їжу, втримуючи ложку, чашку; застеляти ліжко. Праця з самообслуговування
  10. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    діяльність передбачає цілеспрямоване спостереження, яке дорослий організовує у такому порядку: • предмет сприймається в цілому; • виділяються його головні частини, визначаються їх властивості (форма, величина й ін.); • встановлюються просторові взаємозв’язки частин (вище, нижче, справа, зліва); • розрізняються дрібні деталі та визначається їх просторове співвідношення з

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011