<< Предыдушая Следующая >>

Перехід від засвоєння лексики до засвоєння граматики



У ранньому віці відбувається перехід від засвоєння лексики до оволодіння правилами граматики.

Стрімко та стрибкоподібно збагачується лексичний запас, у ньому виникають дієслова, згодом – прикметники. Стимулює цей процес предметна діяльність дитини у співпраці із дорослим. Діючи з різними предметами, розширюючи коло предметів, які стають об’єктами дій дитини у 2 роки, вона задає численні питання про назви предметів, запам’ятовує їх та включає до свого активного словника.

Одразу після року активізується процес наслідування, в якому зразком виступає мовлення дорослого. Дитина, яка набагато краще розрізняє фонеми мови та вміє їх відтворювати, активно наслідує цілі висловлення дорослого. При цьому виявляються комбінаторні якості дитини: вона переставляє слова у фразах, які наслідує, додає в них свої слова тощо.

Вибух у наслідуванні мовлення дорослого відбувається на основі вдосконалення здатності дитини розуміти його. Цьому сприяє розвиток фонематичного слуху в дитини. Малюк прагне сприймати не просто уривки мовлення дорослого, а зв’язні тексти, які вже може зрозуміти.
На основі читання дорослим творів дитячої літератури вдосконалюється процес слухання, який у свою чергу виступає засобом формування емоційно-вольової та пізнавальної сфер малюка. Малюк уважно слухає, зосереджуючись на змісті, переживає разом із героями. Найбільш доступні для розуміння дитини невеликі за обсягом твори на теми добре знайомих їй ситуацій, людей (про бабусю, мама, батька, сестричку).

Слухання зв’язних текстів сприяє не просто розширенню лексичного запасу дитини, але й якісному переходу до засвоєння граматичної будови мовлення на 2 році життя. Процес цей розпочинається зі спроб дитини самій побудувати у спілкуванні словесні конструкції – речення. Спочатку дитина не вміє поєднувати слова між собою у реченні,

функцію останнього відіграє окреме слово, супроводжуване жестами та мімікою. Дитина зі словом «дай» тягнеться до ляльки, і оточуючі розуміють: малюк просить дати іграшку. До 2-х років з’являються перші речення з двох (іноді більше) слів, поєднаних між собою лише змістом, а не граматично: «Коля, бах!», що означає «Коля впав».
При цьому дитина називає себе у 3-й особі.

Нарешті з’являються речення, де слова поєднані граматично (у дитини 2-3 років). Перший спосіб граматичного зв’язку – узгодження слів за допомогою закінчень. Згодом дитина використовує службові слова – частки, сполучники, прийменники.

ВИСНОВКИ щодо особливостей розвитку мовлення в ранньому віці:

– розвиток мовлення зумовлений ситуативно-діловою формою спілкування з дорослим, у якій спілкування опосередковане предметними діями;

– формуються такі форми активного мовлення як ситуативна та описова;

– складається комунікативна, узагальнююча, регулятивна функції мовлення;

– стрімко зростає лексичний запас (назви предметів і осіб, слова на позначення дії, переживання, вимог, пропозицій, бажань);

– формується слухання і розуміння літературних творів, розповідей дорослого, що збагачує кругозір дитини й допомагає засвоїти соціальний досвід;

– починається засвоєння граматичної будови мови.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Перехід від засвоєння лексики до засвоєння граматики"
  1. Психологічні основи змісту навчання
    перехід дій з внутрішнього плану в зовнішній, тобто відвести час для формування навичок та умінь. Згідно поглядів американського психолога Дж. Брудера, щоб учні могли логічно та системно мислити, засвоюючи навчальний предмет, вони повинні розуміти його структуру. На його думку, засвоєння структури предмету — це розуміння всіх основних взаємозв’язків у ньому, а тому це засвоєння буде глибоким,
  2. Передумови етичного розвитку у немовлячому віці
    від свого народження стає членом суспільства. Її вроджені потреби задовольняються соціально зумовленими способами, вона включається у спілкування з оточуючими людьми – носіями суспільно вироблених зразків поведінки, які передають малюкові свій досвід, що акумулює надбання всіх попередніх поколінь людства. Соціальне життя людей будується за певними нормами їх взаємовідносин, які консолідують
  3. Підлітковий вік
    відбувається подальше становлення почуттів як узагальнених і відносно стійких переживань (Інтелектуальних, естетичних, моральних тощо). Усвідомлення і дотримання моральних норм поведінки підлітками виявляється в переживаннях морального задоволення, порушення ж їх викликають у них емоції обурення, гніву, осуду, сорому. Благородні вчинки супроводжуються переживаннями радості, піднесення.
  4. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку
    перехід від годування дитини за допомогою пляшечки й соски до використання при прийомі їжі ложки, чашки. У 4,5–6 міс. малюк починає їсти з ложки, яку тримає дорослий, рідку їжу. З 5–6 міс. дитина п’є з чашки, яку тримає дорослий. Виникають позитивні емоційні реакції на предмети, що використовуються при годуванні. Побачивши ложку, малюк відкриває рота, захоплює їжу губами. Розширення
  5. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
    віду дитини призводить до розвитку впізнавання, в якому інтегровані пам’ять та сприймання. При цьому дитина орієнтується на якусь найбільш помітну зовнішню ознаку, а не на їх систему. Тому, наприклад, вона перестає впізнавати когось із знайомих дорослих, коли він змінив забарвлення волосся, або прийшов у капелюсі тощо. Досвід дитини ще дуже обмежений, тому сприймання часто втрачає свою
  6. Моделі навчання
    відібраними на основі принципу науковості, системності, доступності, наочності. В основі лежить уявлення про навчання, як інформаційний процес, що полягає у сприйманні, збереженні та відтворенні і переробці наукової інформації. На цій основі якість засвоєння визначається трьома показниками: 1) повнотою відтворення знань; 2) їх використанням за зразком; 3) використанням в
  7. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    відома як "Здоров'я для всіх до 2000 року". Традиції (латинськ. traditio - передача) - та частина соціокультурної спадщини, що тривалий час передається людьми від покоління до покоління в силу звички і входить у систему цінностей та норм даного суспільства чи соціальної групи. Харчування ~ процес надходження, перетравлювання (розщеплення), всмоктування й засвоєння речовин, необхідних
  8. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    відомостей, одержаних при валеологічному, психологічному, медичному обстеженні людини шляхом опитування самого обстежуваного і тих, хто знає його. Анамнез хвороби — відомості про явні чи передбачувані причини та умови виникнення і перебігу захворювання, необхідні для медичної діагностики. Анамнез життя — велика частина анамнезу, необхідна для вивчення фізичного, психічного і соціального
  9. Класифікація навчання
    відчить про те, що кожен вчитель повинен добре знати свій предмет, методику його викладання. Все це неодмінна передумова успішної роботи. Але цього недостатньо. Вчитель повинен знати психологічні закономірності засвоєння знань предметного змісту, а також вікові особливості школярів, мотиви їх учбової діяльності, фактори, умови, що стимулюють розвиток їх інтересів та здібностей. Розрізняють
  10. Основні компоненти психічних утворень
    перехід у навички та вміння. «Навички — це вміння, здобуте вправами, звичкою» [73, с. 319]. Отже, знання перетворюються на навички тільки завдяки постійним вправам. Тому видатний педагог Ян Коменський (1592-1670) у творі «Велика дидактика» писав, що все має закріплюватися постійними вправами: навчання не можна довести до досконалості без частих і особливо майстерних повторень і вправ [44]. У
  11. Історія психології учіння
    від сприймання до розуміння. Основним механізмом засвоєння знань, утворення понять є мисленнєва здатність оперувати образами об'єктів, явищ зовнішнього світу. К.Д. Ушинський розгорнуто та системно описав фактори, що зумовлюють процес учіння. До них відносяться свідомість, самостійність, наочність, послідовність та систематичність, готовність, повторення та вправляння. За період радянської
  12. Контрольная работа. Особенности ВНД человека. Развитие речи в онтогенезе и её нарушения, 2011
    лексико-грамматической стороны речи у детей в онтогенезе. Развитие связной речи у детей в онтогенезе. Основные виды речевых нарушений. Нарушение звукопроизношения. Алалия. Дислалия. Нарушение речи при снижении слуха. Заикание. Ринолалия. Нарушение голоса.
  13. Формування передумов рольової гри
    перехід дитини від предметної дії до виконання нею ролі, відповідних їй дій і включає наступні кроки: їсти ложкою – годувати ложкою – годувати ложкою ляльку – годувати ложкою ляльку, як мама. ВИСНОВКИ про формування передумов сюжетно-рольової гри у дітей раннього віку: – метою формування передумов сюжетно-рольової гри є перехід дитини від предметної дії до виконання нею ігрової
  14. Критерії оцінювання
    відповідає рівню E («3» – задовільно). Для отримання заліку вищого рівня студент здає залік. Якщо студент набрав менше 35 балів за весь курс, він не допускається до складання іспиту чи заліку. А – «відмінно» – якщо студент набрав 90-100 балів, глибоко і всебічно знає зміст курсу, рекомендовану літературу, наукові першоджерела, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті
  15. Клініко-лінгвістична діагностика суїцидальної поведінки
    відбивають його суїцидальні тенденції; — вираженому егоцентризмі у сприйнятті реальності; — наявності дієслів у множині директивного характеру в контексті суїцидальних висловлювань; — ослаблені або випадні лексико-семантичні групи, що описують гедоністичні переживання або уявлення; — наявності паралінгвістичних характеристик афективних порушень: явна сповільненість темпу мовлення,
  16. Біологічні та соціальні умови психічного розвитку підлітка
    перехід від дитинства до дорослості стосується всіх аспектів розвитку підлітка – фізичного, розумового, морального, соціального. – у фізичному розвитку спостерігається «стрибок росту»; – розміри та маса внутрішніх органів підлітка наближаються до показників дорослої людини; – відбувається вдосконалення нейронів кори головного мозку, збагачуються асоціативні зв’язки між різними
  17. Етичний розвиток у ранньому дитинстві
    відносин із ними. Треба поводитись, щоб не образити товариша: розподіляти іграшки, місця для гри тощо. Головною моральною інстанцією для дитини залишається дорослий, його вимоги. Заради схвалення дорослого, збереження його позитивного ставлення, малюк підкоряється встановленим правилам поведінки. Причому вимогливість дорослого зростає. Водночас розвивається самосвідомість дитини, у неї
  18. Неуспішність, її причини та запобігання
    відіграють вирішальної ролі у благополуччі людини. Знизилась цінність освіти, багатьом молодим людям став потрібен диплом, атестат, але не самі знання. Роль вчителя у вихованні підростаючого покоління у нашому суспільстві відповідно не оцінюється, атому часто до педагогічних закладів потрапляють молоді люди, яких більше цікавить диплом, а не знання. Такі майбутні вчителі знижують
  19. Діяльність молодшого школяра
    відна для психічного розвитку молодшого школяра. На початок шкільного навчання дитина володіє окремими елементами навчальної діяльності. Наприклад, за вказівкою учителя дитина виконує певні вправи, завдання, але повна структура навчальної діяльності із системою взаємопов’язаних її компонентів формується протягом усього початкового навчання. При оволодінні учнем всіма компонентами
  20. Развитие лексико-грамматической стороны речи у детей в онтогенезе
    лексико-грамматической стороной речи понимают словарь и грамматически правильное его использование. Словарь — это слова (основные единицы речи), обозначающие предметы, явления, действия и признаки окружающей действительности. Различают словарь пассивный и активный. Под пассивным словарем понимают возможность понимания слов, под активным — употребление их в речи. Уровень развития словаря

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011