<< Предыдушая Следующая >>

Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини



Вихідним для розуміння природи психічного розвитку є співвідношення в дитині природного і соціального, вродженого й набутого.

Від народження дитина отримує організм з його анатомо-фізіологічною структурою, яка включає морфологічні й фізіологічні властивості та закономірності їх дозрівання, стать, нервову систему, вроджені індивідуальні ознаки (конституція, колір шкіри, волосся, очей, група крові, тип ВНД тощо). У новонародженого активність майже цілком складається з вроджених форм поведінки – безумовних рефлексів. Дитина, на відміну від тварини, народжується з мінімальною кількістю вроджених рефлексів, але з багатим потенціалом прижиттєвого їх розвитку у процесі взаємодії з соціальним середовищем.

Таким чином, для цілісного процесу психічного розвитку природна основа, зумовлена генотипом, виступає передумовою, своєрідним фундаментом, спираючись на який виникають психічні новоутворення при визначальному впливі соціального середовища.

Наприклад, час виникнення певних психічних реакцій може змінюватись залежно від умов, створених дорослим. Якщо він проявляє до дитини доброзичливу увагу і турботу, ласкаво розмовляє, то усмішка у малюка з’являється раніше. Дитина отримує від народження здатність до елементарних психічних функцій (так звані задатки): різних видів відчуття й сприймання (зорового, слухового, дотикового тощо), найпростішого запам’ятовування. Вищі психічні функції (мовлення, теоретичне мислення, довільна пам’ять, уява, воля) потребують тривалого періоду навчання й виховання.

Умови психічного розвитку поділяють на зовнішні й внутрішні.


Зовнішні – фактори природного і суспільного середовища, що діють на психічний розвиток дитини через внутрішні умови (С. Л. Рубінштейн). Соціальне середовище є джерелом психічного розвитку. У ньому вирізняють три компоненти:

1) макросередовище: суспільство, його соціально-економічна і політична система;

2) мезосередовище – національно-культурні та соціально-демографічні особливості місця проживання дитини;

3) мікросередовище – безпосереднє оточення, близькі дорослі, сім’я.

Внутрішні умови психічного розвитку дитини – це її психічні особливості (розвиток свідомості, досвід, освіта, мотивація).

Зовнішні та внутрішні умови розвитку особистості тісно взаємопов’язані, їх взаємодія має якісні відмінності на кожному віковому етапі.

Взаємодія зовнішніх та внутрішніх умов має дві основних форми. По-перше, як взаємопереходи інтеріоризації та екстеріоризації.

По-друге, як виникнення та розв’язання суперечностей. Так, досвід сприймання й розуміння оточуючого «дорослого» світу відтворюється дошкільниками у сюжетно-рольових іграх. У школі учні засвоюють основи наук: відбувається інтеріоризація знань, накопичених людством, які знаходять використання у подальшій трудовій діяльності індивіда (екстеріоризація).

Суперечності між зовнішніми та внутрішніми умовами відображаються психікою людини як внутрішні суперечності й виступають рушійними силами психічного розвитку.

Рушійні сили – внутрішні суперечності, що спонукають людину до активності, спрямованої на їх подолання. Наприклад, Г.
С. Костюк вирізнив низку таких важливих внутрішніх суперечностей.

1. Між новими потребами, цілями, прагненнями та досягнутим людиною рівнем оволодіння засобами, необхідними для їх задоволення. Наприклад, внаслідок появи комунікативної потреби дитина оволодіває мовленням як засобом спілкування з оточуючими.

2. Між інертністю, стабільністю, стійкістю й мінливістю, гнучкістю. Розв’язання цієї суперечності веде до появи «гнучкої стабільності». Зокрема, узагальнення особистістю різних мінливих мотивів, способів поведінки призводить до її стійкості в різноманітних життєвих обставинах.

3. Між досягнутим рівнем психічного розвитку індивіда й образом його життя.

4. Між перспективними й близькими цілями.

Подолання одних суперечностей призводить до появи інших, які, у свою чергу, ведуть до нових дій, до подальшого вдосконалення діяльності особистості, що й становить процес її розвитку. Таким чином, особистість виступає суб’єктом власного розвитку, що відбувається тільки через її активність.

ВИСНОВКИ про передумови, умови й рушійні сили психічного розвитку дитини:

– передумовою психічного розвитку дитини є її природна основа, зумовлена генотипом;

– джерелом і зовнішньою умовою психічного розвитку дитини є соціальне середовище;

– внутрішньою умовою психічного розвитку дитини є її психічні особливості;

– суперечності між зовнішніми та внутрішніми умовами розвитку психіки дитини виступають рушійними силами її психічного розвитку.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини"
  1. Основні закономірності психічного розвитку людини
    передумови для виникнення ігрової й продуктивних видів діяльності. 4. У процесі психічного розвитку дитини відбувається диференціація та інтеграція психічних процесів, властивостей. Диференціація означає послідовне ускладнення психіки з появою новоутворень. Так, після народження найбільш розвиненим психічним процесом є відчуття, на його основі виникає сприймання, потім пам’ять, згодом –
  2. Форми спілкування у дошкільному віці
    психічного розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що простої наявності спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно відмінних і онтогенетично послідовних форми спілкування дошкільників з дорослим
  3. Передумови етичного розвитку у немовлячому віці
    передумови засвоєння етичних норм дитиною. Першою школою таких норм виступає спілкування з близьким дорослим. Дорослий висловлює дитині свою любов, піклується про неї. З перших днів життя дитина переживає свій зв’язок із дорослим, залежність від нього у задоволенні своїх життєво важливих потреб. На цій основі в першому півріччі у дитини розвивається потреба в спілкуванні з дорослим, в
  4. Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)
    сили розвитку самі розвиваються в ході цього процесу, набуваючи нового змісту та нових форм прояву. На ранніх етапах розвитку особистості суперечності не усвідомлюються нею і лише поступово стають предметом свідомості та самосвідомості і переживаються у формі невдоволення, прагнення подолати їх. Нова виникає в старому, опосередковуючись діяльністю суб'єкта. Навчання і виховання сприяють не
  5. Пізнавальні процеси особистості
    передумови або умови розвитку здібностей. Тому під час організації військово-педагогічного процесу в підрозділі він має враховувати основні закономірності функціонування й розвитку пізнавальних процесів, до яких належать відчуття, сприймання, увага, уявлення, пам'ять, мислення, мовлення та уява. У психології кожен з цих процесів вивчається і розглядається окремо від інших, але не тому, що
  6. Особливості психічного розвитку в дитинстві

  7. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    психічного розвитку, насамперед у сфері: а) мовлення (за рахунок активізації потреби у розумінні мовлення дорослого); б) особистості (подолання несміливості, тривожності); в) різноманітних видів діяльності. Спілкування за означенням передбачає високу активність його учасників, взаємодію партнерів. Умовами ефективності педагогічного спілкування називають: особистісні взаємовідносини
  8. Експеримент у дитячій психології
    умови діяльності досліджуваного з метою виявлення психічного факту, який вивчається. Підготовка до проведення експерименту передбачає врахування вікових особливостей дітей. Зокрема, дошкільники легко вразливі, швидко заражаються емоціями один одного, імпульсивні, їхні психічні процеси нестійкі й недостатньо довільні, поведінка значною мірою реактивна. Потрібно створити умови, щоб дитина не
  9. Особливості уваги дитини немовлячого віку
    розвитку пізнавальної діяльності. Її увага тепер спрямовується на незвичні, особливо яскраві об’єкти, які вже не викликають у неї занепокоєння. Така увага пов’язується з першими проявами інтересу до навколишніх предметів. Виникає реакція зосередження у ті моменти, коли дитина спрямовує погляд, завмирає, тягнеться до об’єкту, що викликав інтерес. Першим об’єктом, що викликає зосередження,
  10. Класифікація методів дитячої психології
    психічні факти, їх механізми й закономірності. Головною особливістю психічного факту є те, що він становить внутрішнє єство людської поведінки, а тому доступний вивченню лише опосередковано (С. Л. Рубінштейн, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, А. В. Петровський). Наприклад, дитина переживає радість від того, що намалювала малюнок: посміхається, демонструє малюнок дорослим,
  11. Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном
    умови для свого розвитку (Е. Шпрангер, Ш. Бюлер, Л. Блетц, Г. Імре та ін.). Діалектичний підхід у дослідженнях розвитку психіки дитини представлений роботами французького психолога Анрі Валлона (1879–1962 рр.). Періодизація психічного розвитку дитини, за Валлоном, включає 7 послідовних стадій, які виступають результатом кількісних та якісних змін психіки: 1) cтадія утробного життя –
  12. Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей
    психічних якостей дитини, які забезпечили отримання відповідних продуктів діяльності. Цей метод може застосовуватись стосовно робіт однієї дитини, виконаних протягом тривалого часу, або робіт різних дітей, тобто аналіз продуктів діяльності включає елемент порівняння. ВИСНОВКИ про особливості методів бесіди та аналізу продуктів діяльності дітей: – бесіда та аналіз продуктів діяльності
  13. Дошкільний вік
    розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток
  14. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
    передумови продуктивних дій, що передбачають створення чогось нового. Такі дії спостерігаються лише у співпраці з дорослим – малюк разом з мамою ліпить вареники, готуючи обід для родини. Самостійно одержати новий продукт дитина ще не може. ВИСНОВКИ про розвиток передумов трудової діяльності у ранньому віці: – закладається мотиваційна сторона трудової діяльності дитини, джерелом

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011