<< Предыдушая Следующая >>

Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку



Для життєдіяльності людини важливу роль відіграє забезпечення її побуту, як основи для ускладнення активності особистості. Кожна людина повинна володіти навичками самообслуговування, вміти стежити за своїм тілом, одягом, приводити свою зовнішність у порядок. Виникаючи як засіб задоволення біологічних потреб людини в їжі, теплі, чистоті, побутова діяльність соціальна за своєю природою, оскільки її виконання передбачає засвоєння людиною принципів організації свого побуту, прийнятого у суспільстві, оволодіння нею соціально виробленими культурно-гігієнічними навичками. Періо- дичність побутових процесів відображається та організовується за допомогою режиму дня. З перших днів свого життя немовля включається у побутові процеси, організовувані дорослим для задоволення вроджених потреб малюка.

Досвід участі дитини у побутових процесах купання, одягання, годування насичується спілкуванням з дорослим, його уважним й ласкавим ставленням, коментуванням виконуваного. За 1 рік життя в дитини формується емоційний етап в освоєнні побутової діяльності, головною ознакою якого є позитивне ставлення до побутових процесів.

Дитина отримує певне уявлення про послідовність побутових процесів, засвоюючи режим дня – обгрунтований розподіл у часі і правильну послідовність задоволення основних фізіологічних потреб дитини уві сні, годуванні й активності (за Н. М. Щеловановим). Першим компонентом режиму дня, якого починає дотримуватись дити- на, є виділення періоду нічного сну та денної активності. Новонароджений малюк спить і просинається періодично, незалежно від часу доби. Поступово дорослі так організовують життя дитини, що вона звикає вночі спати, а вдень бути активною. Від успішності задоволення фізіологічних потреб новонародженого значною мірою залежить її самопочуття, рівень активності. Дитина, яка задовольнила потребу в їжі, уві сні, яка відчуває тепло й спокій, поводиться бадьоро, із зацікавленням ставиться до оточуючого.

Під час включення дитини в побутові процеси встановлюється контакт з дорослими, виникають перші уподобання дитини.
Вона емоційно реагує на різні побутові моменти: наприклад, із задоволенням сприймає купання, але не любить переодягатись. Період

активності дитини наповнюється різними гігієнічними процедурами, годуванням, в ході яких дитина знайомиться з першими предметами по догляду: милом, рушником, гребінцем, пляшечкою тощо. Розвиваються сенсомоторні властивості внаслідок того, що змінюється безпосереднє оточення, в якому перебуває дитина: в одязі, коли спить, роздягнута, коли її купають. В момент прийому їжі виникає психомоторне зосередження, рухи дитини зводяться до мінімуму. Формується тривалий період виявлення дитиною активності, під час якого відбуваються побутові процеси по догляду за нею та створюються найсприятливіші умови для розвитку її психічних функцій. Після цього дитині потрібен відпочинок, який вона отримує в період сну.

Привчання дорослим дитини до фіксованого режиму дня становить головний зміст виховання у немовлячому віці. При цьому фі- зіологічні потреби дитини набувають соціальної опосередкованості, соціалізуються. Соціалізованість фізіологічних потреб виявляється у соціальному способі задоволення цих потреб та у використанні при цьому спеціальних предметів.

Важливою умовою розвитку немовляти є виявлення ним направленої активності під час побутових процесів. Наприклад, з кожним днем зростає доля участі дитини у годуванні. До кінця 1-го місяця малюк може підтримувати пляшечку під час їжі. До кінця 2-го місяця дитина впізнає пляшку для годування, підтягає до неї голівку, захоплює соску ротом. З 4 місяців малюк сам утримує руками пляшечку для годування. Відбувається поступовий перехід від годування дитини за допомогою пляшечки й соски до використання при прийомі їжі ложки, чашки. У 4,5–6 міс. малюк починає їсти з ложки, яку тримає дорослий, рідку їжу. З 5–6 міс. дитина п’є з чашки, яку тримає дорослий. Виникають позитивні емоційні реакції на предмети, що використовуються при годуванні. Побачивши ложку, малюк відкриває рота, захоплює їжу губами.

Розширення направленої активності немовляти при здійсненні побутових процесів досліджували Н.
М. Аксаріна, К. Л. Пантюхіна, Н. М. Щелованов, які вирізнили наступні етапи.

Спочатку активність немовляти проявляється переважно у процесі годування. У 6–7,5 міс. малюк під час годування сидить, спираючись на руку дорослого, який його годує, а з 7,5 міс. привчається їсти за високим столом. У 7 міс. дитина втримує хліб, сухарик, печиво в руці та їсть їх. У 9–10 міс. утримує чашку за допомогою дорослого. Якщо привчати дитину до акуратності, наприклад пов’язувати їй серветку, прагнути годувати так, щоб не забруднити обличчя і одяг малюка, підтримувати чистоту на столі, то і малюк прагнутиме акуратності.

З ІІ півріччя дорослий залучає дитину до участі в одяганні й роздяганні, називаючи предмети і дії. У 8–9 міс. малюк виконує елементарні вказівки дорослого, які полегшують процес одягання: лягти, сісти, підняти руку тощо.

Тенденція до розширення власної активності дитини під час виконання побутових процедур стає чимдалі помітнішою, приводячи у майбутньому до оволодіння дитиною діяльністю самообслуговування.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в немовлячому віці:

– найважливішим змістом виховання немовляти виступає засвоєння ним соціально зумовленого режиму дня;

– включення дитини у соціальні способи задоволення біологічних потреб людини починається із засвоєння специфічно людського біоритму «сон-активність»;

– організація дорослим побутових процесів по догляду за малюком виступає першою формою співпраці дорослого й дитини, у ході якого відбувається психічний розвиток малюка;

– формується позитивне емоційне ставлення до побутових процесів та до дорослого, що їх забезпечує;

– у виконанні побутових процесів відбувається перехід від керівної ролі дорослого до зростання самостійності дитини;

– закладаються основи формування психогігієнічних навичок дитини та відповідних особистісних якостей.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку"
  1. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
    особливості розвитку побутової діяльності в ранньому віці: – мотиваційну основу побутової діяльності становить інтерес дитини до світу оточуючих предметів та до процесів їх використання дорослим, а також прагнення дитини до самостійності; – операційну основу для розвитку побутової діяльності становлять успіхи малюка у предметній діяльності, її зв’язок із предметно-маніпулятивною грою;
  2. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК
    особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід їх від ігрової до учбової діяльності, яка стає і у цьому віці провідною. Вступ дитини до школи — це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною й психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються і продовжують розвиватись фізичні й розумові здібності, формуються
  3. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    діяльності; позиція кожного дорослого у широкому соціальному контексті та координованість цих позицій різних
  4. Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей
    особливості методів бесіди та аналізу продуктів діяльності дітей: – бесіда та аналіз продуктів діяльності дітей широко використовуються у дитячій психології; – бесіда, як метод психологічного дослідження носить запланований та цілеспрямований характер; – аналіз продуктів дитячої діяльності спрямований на реконструкцію дослідником процесу діяльності дитини, на виявлення слабо
  5. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    діяльності дошкільників полягає у зростанні змістовності, вибірковості, стабільності відносин; у розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників. З 3-х місяців життя закладається основа як спілкування, так і спільної діяльності з ровесниками. Колектив дослідників під керівництвом А.Г. Рузської вирізняє три форми спілкування з
  6. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
    діяльності; – низька критичність її мислення. Міркування грунтуються на чуттєвому досвіді, на знайомих літературних творах. Їм властива конкретна образність. Особливістю таких пояснень є анімізм (одухотворення неживих предметів). Так, Ж. Піаже ставив перед дітьми питання «Звідки приходить вітер? Як він починається?» Діти 4–5 років вважають вітер результатом людського дихання. У
  7. Розвиток міркувань дошкільника
    діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення дошкільника позаситуативним, відокремленим від
  8. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
    діяльності виразно переважає її мотиваційна сторона. Прагнення дитини працювати спільно з дорослим лежить в основі вироблення таких важливих якостей особистості, як працьовитість, наполегливість тощо. Іншим сприятливим моментом для розвитку елементів трудової діяльності у дошкільному віці є стрімке оволодіння дитиною світом предметів, діями з ними. Водночас предметні дії є основою і
  9. Розвиток психічних функцій
    особливості своєї вимови. Але в них зберігаються ще і попередні способи сприйняття звуків, завдяки чому вони впізнають невірно вимовлені дитячі слова. До кінця дошкільного віку завершується процес фонематичного розвитку. Інтенсивно росте словниковий склад мови. Як і в ранньому дитинстві, тут значні індивідуальні відмінності: у одних дітей словниковий запас значно більший, у інших — менший, що
  10. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    діяльності. Спілкування за означенням передбачає високу активність його учасників, взаємодію партнерів. Умовами ефективності педагогічного спілкування називають: особистісні взаємовідносини (Бодальов О. О., Ковальов О. Г.); тепле, інтимне, виразне ставлення вихователя (Котирло В. К.), позитивне, тепле, емоційно забарвлене ставлення (Кулачківська С. Є.); діалогічне спілкування з домінантою на
  11. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
    особливості сенсорно-перцептивного розвитку в ранньому віці: – розрізнення ознак предметів проявляється як впізнавання, в якому інтегровані процеси пам’яті та сприймання; – найкраще дитина розрізняє форму й величину предметів, які є умовою її предметних дій; – розвиток орієнтувальних дій відбувається при переході від практичного примірювання до зорового співвідношення предметів за
  12. Криза підліткового віку
    діяльності. Причини кризи підліткового віку пояснюються психологами порізному. На думку Стенлі Холла, Зигмунда Фрейда, криза підліткового віку біологічно зумовлена і тому є неминучою, виявляючись обов’язково в усіх підлітків. Ці психологи аргументують свою позицію тим, що в організмі підлітка неминуче відбуваються глибокі перетворення, які впливають на його переживання і психічний
  13. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві
    особливості емоційного розвитку в ранньому віці: – емоційне життя дитини насичене глибокими, інтенсивними, позитивними та негативними, слабо керованими переживаннями, що забарвлюють всю активність малюка; – дорослий повинен скеровувати переживання дитини, попереджати їх негативний вплив на стан нервової системи, її перезбудження; – головним джерелом емоцій дитини виступає
  14. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    особливості сенсорно-перцептивного розвитку в дошкільному віці: – успіхи у розвитку сенсорно-перцептивної сфери дошкільника досягаються на основі характерних для віку видів діяльності та форм спілкування; – розвиток сприймання відбувається на основі орієнтувально- обстежувальної діяльності; – провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника є акт роздивляння, який набуває
  15. Основні закономірності психічного розвитку людини
    діяльності, а також психічні зміни, що виникають у певному віці й визначають перетворення в свідомості дитини, її внутрішнє і зовнішнє життя. Це ті позитивні надбання, які дозволяють перейти до нової стадії розвитку. Ведуча діяльність забезпечує кардинальні лінії психічного розвитку саме в цей період (О. М.Леонтьєв). У цій діяльності формуються основні особистісні та психічні
  16. Характеристика етичних почуттів дошкільника
    особливості етичних почуттів дошкільника: – етичні почуття дошкільників становлять важливу складову їхньої емоційної сфери, свідчать про розвиток їх особистості; – етичні почуття лежать в основі такого особистісного утворення, як емоційна позитивна спрямованість на іншу людину; – у розвитку етичних почуттів провідне значення мають спілкування та спільна діяльність дитини із
  17. Особливості малюнка дошкільника
    діяльності та образотворчих умінь, індивідуально-статевими особливостями (ставленням до предмету, інтересами). Якщо діти раннього віку вміють проводити лінії, наближені до прямих, до кола чи півкола, то і змістом їх малюнків виступають кульки з ниточками, намисто, доріжка, м’ячик, печиво. З 3-х р. у малюнках все частіше з’являється зображення людини. Спочатку це так звані головоноги, потім

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011