<< Предыдушая Следующая >>

Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ

Пізнавальний досвід дитини набуває якісно нової структури. Він стає чимдалі краще впорядкованим, системним, організованим. Проявом цього виступає прагнення дитини до осмислення сприйманого, тобто до його пояснення і навіть тоді, коли в неї недостатньо для цього знань. Розуміння причинності, доступне дитині, неухильно зростає

протягом дошкільного віку. Істотний перелом настає приблизно в 5 років. Розвиток розуміння причинності йде у кількох напрямах:

– від усвідомлення зовнішніх причин до виділення прихованих, внутрішніх;

– недиференційоване, глобальне розуміння причин стає більш диференційованим і точним;

– відображається не одинична причина явища, а узагальнена закономірність (причини, фактори, умови).

У пошуку відповіді дитина незвичайним чином об’єднує об’єкти, ознаки і властивості, використовує аналогії, намагаючись пояснити невідоме за допомогою відомого. На допомогу приходять міркування дошкільника, що виконують важливі функції: допомагають йому зрозуміти надмірний обсяг інформації при обмежених знаннях, об’єднати різноманітні і незрозумілі явища в єдине ціле, знайти пояснення оточуючому світові.


Своєрідність міркувань і пояснень пов’язана з трьома основними причинами:

– недостатність знань, обмеженість, нечіткість досвіду дитини;

– несформованість способів її розумової діяльності;

– низька критичність її мислення.

Міркування грунтуються на чуттєвому досвіді, на знайомих літературних творах. Їм властива конкретна образність. Особливістю таких пояснень є анімізм (одухотворення неживих предметів). Так, Ж. Піаже ставив перед дітьми питання «Звідки приходить вітер? Як він починається?» Діти 4–5 років вважають вітер результатом людського дихання. У Верна запитували «Чому корабель не тоне? Він важче за камінь, але не тоне?. Його відповідь: «Корабель розумніше, ніж камінь. ...Він не робить того, чого не повинен робити».

В об’єктах вона вирізняє найяскравіші і не завжди істотні ознаки, що приводить до незвичайних, на погляд дорослого, висновків. Зокрема, таких: «Діти ходять, котики ходять, а квіточка не ходить,

– розмірковує Сергійко, у нього ніжки померли, їх у землю закопа- ли...».

На кінець дошкільного віку у зв’язку із позаситуативно-особистісною формою спілкування з дорослим виникають пояснення різноманітних моральних ситуацій, міркування дітей з їх приводу.
Так, в експерименті (Р. А. Курбанов, Н. І. Мурзінова) дітям розповідали історію про малюка, який дуже хотів купити морозиво, а по дорозі знайшов дві монетки. Біля кіоску з морозивом з’являється ровес- ник. Він плаче та запитує малюка, чи не знаходив він монеток, які

отримав від мами на морозиво. Як вчинити малюку, який знайшов монетки? Відповіді були наступними: «Я б сказав, щоб він віддав одну монетку, а одну залишив собі. Але насправді малюк нічого б не сказав тому другому, бо він дуже хотів морозива.» Інше пояснення

«Якщо він чесний і правдивий, то він би сказав, що взяв монетки та віддав би їх.

Досвід дошкільника значно розширюється за рахунок знань, одержаних від дорослого або у власній діяльності, спостереженнях. Набуття знань – не самоціль розумового виховання, а його засіб і водночас умова розвитку мислення. У кінці дошкільного віку у дитини складається первинна картина світу і зароджується світогляд
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ"
  1. Розвиток міркувань дошкільника
    міркування (розгорнений розумовий процес), планування, бурхливо розвиваються розумові операції. Відповідно до набуття мислення дитини системності та критичності вона спроможна розв’язувати інтелектуальні задачі, що вимагають кількох логічно пов’язаних розумових дій. Здатність дитини робити послідовні розумові перетворення вихідної думки призводить до побудови нею своїх власних теорій. При
  2. Емоційний розвиток у віці 3-7 років
    дошкільника визначає глибокі зміни в його емоційній сфері. Якщо у ранньому віці емоції зумовлювались безпосередньо оточуючими впливами, то у дошкільника вони починають опосередковуватись його ставленням до тих чи інших явищ. Внаслідок появи опосередкованості емоцій, вони стають більш узагальненими, усвідомленими, керованими. Дитина виявляє здатність стримувати небажані емоції, скеровувати їх
  3. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
    особливості поведінки, спілкування і
  4. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    особливості сенсорно-перцептивного розвитку в дошкільному віці: – успіхи у розвитку сенсорно-перцептивної сфери дошкільника досягаються на основі характерних для віку видів діяльності та форм спілкування; – розвиток сприймання відбувається на основі орієнтувально- обстежувальної діяльності; – провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника є акт роздивляння, який набуває
  5. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП
    особливості його життєдіяльності. її розуміння як цілісного явища й розкриття загальної характеристики можливе лише в межах системного підходу. Для класифікації явищ колективної психології можна використати різні критерії. Так, наприклад, у межах системно-функціонального підходу можна виділити три групи соціально-психологічних явищ, які по-різному впливають на життєдіяльність військового
  6. Методи теоретичного психологічного дослідження
    особливості психічного явища, що типізується, а з іншого — визначає логіку узагальнення ознак предмета за типом; 3) виділення типів та побудова типології досліджуваного психічного явища; 4) підтвердження істинності побудованої типології в результаті аналізу та змістового узагальнення даних емпіричного дослідження; 5) завершальна стадія — побудована типологія, а також закладена в ній
  7. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об’єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його предметна діяльність, то дошкільник по-іншому сприймає життя дорослих. Тепер значно більше уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій: батько – водій автобуса, він
  8. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
    дошкільника, інтенсивне оволодіння ним сенсорними еталонами сприяє зростанню об’єму уваги, що дає можливість дитині охоплювати увагою всі ділянки досить складної діяльності, зокрема ігрової (врахувати розподіл ролей, якість їх виконання кожним, реагувати на впливи партнерів по грі відповідно до своєї виконуваної ролі). При виконанні побутових процесів дошкільник користується значною
  9. Тести та завдання для самоконтролю
    особливості. 4-8. Зробіть психологічний аналіз основних етапів логічного запам'ятовування: а) усвідомлення мети запам'ятовування; б) розуміння смислу матеріалу, що запам'ятовується; в) аналіз матеріалу; г) виокремлення найбільш суттєвих думок; д) узагальнення; е) запам'ятовування узагальненого матеріалу. 4-9. Автоконтрольний блок. Мислення — це___ ,_____ ,
  10. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій
    дошкільника набувають послідовного та опосередкованого характеру, здійснюються за допомогою спеціальних засобів – сенсорних еталонів. Це поняття запропонував відомий дослідник психології дошкільника О.В.Запорожець на початку 60-х рр. ХХ століття. Основне місце в сенсорному розвитку дитини починаючи з 3 років займає оволодіння сенсорними еталонами кольору, форми, величини. Сенсорні еталони
  11. Особливості малюнка дошкільника
    дошкільника в оволодінні образотворчою діяльністю значно зростають завдяки розвитку самосвідомості, розширенню пізнавального досвіду. Зміст малюнків дошкільника значно ускладнюється. Він зумовлений досвідом ознайомлення з оточуючим, розви- тком його розумової діяльності та образотворчих умінь, індивідуально-статевими особливостями (ставленням до предмету, інтересами). Якщо діти раннього віку

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011