<< Предыдушая Следующая >>

Особливості малюнка дошкільника



Можливості дошкільника в оволодінні образотворчою діяльністю значно зростають завдяки розвитку самосвідомості, розширенню пізнавального досвіду. Зміст малюнків дошкільника значно ускладнюється. Він зумовлений досвідом ознайомлення з оточуючим, розви- тком його розумової діяльності та образотворчих умінь, індивідуально-статевими особливостями (ставленням до предмету, інтересами). Якщо діти раннього віку вміють проводити лінії, наближені до прямих, до кола чи півкола, то і змістом їх малюнків виступають кульки з ниточками, намисто, доріжка, м’ячик, печиво. З 3-х р. у малюнках все частіше з’являється зображення людини. Спочатку це так звані головоноги, потім на малюнках вирізняється голова, шия, тулуб, ноги. У середніх дошкільників є особливо улюблені предмети для малювання, які вони неодноразово зображають: будинок, квітка, пташка, рибка, дерево, сонце. Після 5 р. при підтримці дорослого зміст малюнків різко розширюється. Діти довго та із захопленням малюють. Їх роботи відображають певні сюжети, де зображено не просто набір предметів, а їх взаємопов’язаність: вигляд кімнати, дівчинка із куль ками на параді, берег моря із дітьми тощо. На своїх малюнках діти намагаються зображати процесуальність явищ – так з’являються серійні малюнки, що відповідають розвитку певного сюжету: Колобок у лісі із Ведмедем, потім Колобок із Лисою. У малюнках діти зображають також ігрові сюжети із певними персонажами. Вони виконують такі малюнки не один день, відтворюючи картини життя персонажів: Принцеса з казки переживає у малюнках різні пригоди: ось вона у будиночку на березі моря, ось її рятує сміливий Котигорошко, а тепер вона на балу танцює із ним.


Розвиток техніки образотворення дозволяє зобразити предмет так, щоб його впізнавали оточуючі, однак зображення це відзначається схематизмом. І причина цього не лише у рівні техніки малювання, але й в особливостях дитячого сприймання, яке ще недостатньо дета- лізоване й диференційоване. У своєму малюнку дитина передає найістотніші, найважливіші для впізнавання ознаки й деталі оригіналу, не зважаючи на менш помітні якості. Малюнок створюється дитиною за допомогою образного узагальнення, яке становить передумову графічного моделювання (Л. А. Венгер).

Поступово у процесі цілеспрямованого навчання образотворчій діяльності технічні вміння і навички дитини вдосконалюються. Вибір того, що малювати грунтується на досвіді дитини та на її ставленні до його компонентів. Менші діти малюють те, що вміють, а старші дошкільники, як правило, люблять малювати те, що їм подобається, викликає в них приємні переживання. Розвиток техніки малювання у старших дошкільників дозволяє через малюнок передати своє ставлення до зображеного. Виразними засобами, насамперед слугують лінія і колір. Приємне, добре дитина малює більш виразно, чітко, деталізовано, яскравими кольорами. Те, до чого дитина ставиться негативно, що викликає в неї неприємні переживання, виглядає на її малюнку аморфним, в темних одноманітних кольорах, як сплетіння хаотичних ліній.

Діти люблять малювати квіти, тварин, різні візерунки, орнаменти. За допомогою кольору дитина зображає не тільки зовнішній вигляд предмета, але й своє ставлення до нього. Дитина часто має певний улюблений колір, яким розмальовує все, до чого ставиться позитивно.
Тому на малюнках дітей бачимо предмети, розмальовані у невластиві для них кольори: червоні листочки, червоний ведмедик тощо. За допомогою кольору діти відображають динаміку явищ: листочки весною зелені, а восени жовте; вдень небо блакитне, а вночі – темно-синє, чорне.

Ставлення дитини до зображеного відображають також композиція і розмір об’єктів. Найважливіший об’єкт звичайно більший за інших. Причому реальне співвідношення розмірів предметів часто не зберігається.

Сприймання дитиною аркуша паперу як поверхні, на якій розміщується малюнок, зазнає вікових змін за наступними етапами (Ю. А. Полуянов).

1. Аркуш паперу сприймається як безмежна площина, на якій можна розмістити всі свої малюнки, не пов’язані між собою єдиним задумом. Окремі зображення розташовані хаотично, не враховують співвідношення між предметами. Так, надувна кулька виходить зображеною так, що нитка опиняється вище за саму кульку. Протягом малювання дитина перевертає аркуш, виходить за його межі, малюючи на столі, на підлозі тощо.

2. Дитина орієнтується при малюванні на «верх» і «низ». Лист ділиться на дві частини: небо і землю, а об’єкти розташовуються між ними в межах центральної смуги аркуша. Така композиція найбільш характерна для малюнків дітей дошкільного віку і називається «фризовою».

3. Виділення лівої та правої сторони листа. При цьому дитина враховує також верх і низ листа, вирізняючи центральну ділянку (структурний центр) та розміщуючи у ньому головний об’єкт (смисловий центр). Структурний центр малюнка виступає одночасно і смисловим.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Особливості малюнка дошкільника"
  1. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об’єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його предметна діяльність, то дошкільник по-іншому сприймає життя дорослих. Тепер значно більше уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій: батько – водій автобуса, він
  2. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    особливості сенсорно-перцептивного розвитку в дошкільному віці: – успіхи у розвитку сенсорно-перцептивної сфери дошкільника досягаються на основі характерних для віку видів діяльності та форм спілкування; – розвиток сприймання відбувається на основі орієнтувально- обстежувальної діяльності; – провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника є акт роздивляння, який набуває
  3. Форми спілкування у дошкільному віці
    дошкільниками слід орієнтуватись не просто на утримання показників психічного розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що простої наявності спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно відмінних і
  4. Емоційний розвиток у віці 3-7 років
    малюнках дитина передає ставлення до позитивних героїв, детально промальовуючи їхнє зображення, користуючись набором кольорів. Злих героїв малюк зображає обмеженою кольоровою гамою, у вигляді аморфних образів – це може бути просто чорна пляма чи щось схоже на заплутаний клубок темних ниток. ВИСНОВКИ про розвиток емоцій дошкільника: – емоції дошкільника опосередковуються його ставленням
  5. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів. Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив на прискорення загального розвитку дітей. В одному з експериментів дорослий кожен день по 7–8 хвилин пестив, гладив, посміхався, говорив ласкаві слова малюкам віком 2–4 міс. Порівняно з іншими ці діти демонстрували
  6. Дошкільний вік
    дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних
  7. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника
    особливості його творчих ігор: – розмаїття різновидів ігор дошкільника ставить проблему їх класифікації, яка на сьогодні не має остаточного вирішення; – крім сюжетно-рольової гри, дошкільник оволодіває творчими іграми (будівельними, іграми-драматизацями) та іграми з правилами (дидактичними, рухливими); – будівельні ігри мають ознаки, спільні з продуктивною діяльністю (отримання
  8. Розвиток психічних функцій
    особливості своєї вимови. Але в них зберігаються ще і попередні способи сприйняття звуків, завдяки чому вони впізнають невірно вимовлені дитячі слова. До кінця дошкільного віку завершується процес фонематичного розвитку. Інтенсивно росте словниковий склад мови. Як і в ранньому дитинстві, тут значні індивідуальні відмінності: у одних дітей словниковий запас значно більший, у інших — менший, що
  9. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
    дошкільника, інтенсивне оволодіння ним сенсорними еталонами сприяє зростанню об’єму уваги, що дає можливість дитині охоплювати увагою всі ділянки досить складної діяльності, зокрема ігрової (врахувати розподіл ролей, якість їх виконання кожним, реагувати на впливи партнерів по грі відповідно до своєї виконуваної ролі). При виконанні побутових процесів дошкільник користується значною
  10. Ознаки, характерні для всіх ГРВЗ
    малюнку.
  11. Характеристика етичних почуттів дошкільника
    особливості етичних почуттів дошкільника: – етичні почуття дошкільників становлять важливу складову їхньої емоційної сфери, свідчать про розвиток їх особистості; – етичні почуття лежать в основі такого особистісного утворення, як емоційна позитивна спрямованість на іншу людину; – у розвитку етичних почуттів провідне значення мають спілкування та спільна діяльність дитини із
  12. Розвиток міркувань дошкільника
    дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення дошкільника позаситуативним, відокремленим від практичних дій з предметами і значно розширює межі пізнання. Встановлюються більш тісні взаємозв’язки мислення з мовленням, що викликає наступні зміни: з’являється міркування (розгорнений розумовий процес), планування, бурхливо розвиваються
  13. Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей
    особливості методів бесіди та аналізу продуктів діяльності дітей: – бесіда та аналіз продуктів діяльності дітей широко використовуються у дитячій психології; – бесіда, як метод психологічного дослідження носить запланований та цілеспрямований характер; – аналіз продуктів дитячої діяльності спрямований на реконструкцію дослідником процесу діяльності дитини, на виявлення слабо
  14. Предмет вікової психології
    особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілкування тощо, формування психічних якостей підростаючої особистості, появу новоутворень, які виникають ч віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей
  15. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій
    дошкільника набувають послідовного та опосередкованого характеру, здійснюються за допомогою спеціальних засобів – сенсорних еталонів. Це поняття запропонував відомий дослідник психології дошкільника О.В.Запорожець на початку 60-х рр. ХХ століття. Основне місце в сенсорному розвитку дитини починаючи з 3 років займає оволодіння сенсорними еталонами кольору, форми, величини. Сенсорні еталони
  16. Організація сюжетно-рольової гри. Іграшки
    особливості організації ігор дітей та іграшки: – організація ігор дітей спрямована на врахування психофізіологічних вікових норм та вимог психогігієни й техніки безпеки; – дитячі іграшки слугують важливим засобом розвитку різноманітних психічних властивостей; розвивальний ефект іграшки залежить від її різновиду; – основними різновидами дитячих іграшок є озвучені, музичні іграшки;
  17. Характеристика ігор з правилами
    особливості розвитку ігор з правилами в дошкільному віці: – рухливі ігри виступають «школою довільності», формують рухові (моторні) якості, а також позитивно впливають і на інші сторони психічного розвитку дитини (організаторські та комунікативні вміння, пізнавальні процеси, соціальні емоції); – дидактична гра організовується і створюється дорослим спеціально у навчальних цілях, при

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011