<< Предыдушая Следующая >>

Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника



Ігри дошкільників поділяють на види з урахуванням різних ознак. Наприклад, найбільш поширена класифікація ігор складається з предметно-маніпулятивних, імітаційних (сюжетно-рольових), будівельно-конструктивних та режисерських (комбінаційних) ігор.

А.П. Усова найбільш помітними різновидами творчих ігор дітей вважала режисерські ігри, коли дитина управляє іграшкою, та ігри, де роль виконує сама дитина. До цієї ж думки приєднується і О. Є. Кравцова [71, с. 138].

Р.Й. Жуковська виділила вісім груп найхарактерніших дитячих ігор: побутові («в сім’ю», «доньки-матері»); суспільно-виробничі (у водія, будівельника); культурно-суспільні («у дитячий садок», «в школу»); ігри на військову та воєнну тематику; ігри на сюжети літературних творів; ігри-драматизації; ігри з іграшкамтваринами.

С.Л. Новосьолова пропонує вирізняти ігри за ознакою ініціативи дітей. Це три класи ігор: ті, що виникають за ініціативою самих дітей; ті, що виникають за ініціативою дорослих; ті, що відображають традиції певного народу.

До першого класу належать експериментування (з природними об’єктами, з тваринами, з іграшками та іншими предметами) та самодіяльні сюжетні ігри (сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські та театралізовані). Всі ці ігри мають спільну ознаку: вони є самодіяльними. Виникають за ініціативою самих дітей.

До другої підгрупи належать навчальні (дидактичні, сюжетно-дидактичні, рухливі, «ігри з правилами») та дозвіллєві ігри (інтелектуальні, ігри-забави, розваги, театральна гра, святково-карнавальні). Ці ігри виникають за ініціативою дорослих, але якщо діти добре їх засвоїли, то можуть гратись у них самостійно.

До третьої групи належать традиційні або народні ігри (обрядові, тренінгові, дозвіллєві). При цьому С. Л. Новосьолова вважає, що провідною діяльністю у дошкільному віці виступають самодіяльні ігри дітей [52, с. 12–13].

Г. А. Урунтаєва [153, с. 77] пропонує вирізняти види ігрової діяльності дошкільника, як це представлено у таблиці 3.



Таблиця 3

Різновиди ігрової діяльності дошкільника



Різновиди ігрової діяльності дошкільника



Крім згаданих різновидів гри дошкільників, у дитячій психології досліджуються також: ігри на теми літературних творів (Л.
П. Бочкарьова, І.Д. Власова, В.А. Гелло, З.В. Лиштван, Т. А. Маркова,);

ігри з тваринами (Е. Янакієва, Болгарія); ігри у процесі малювання (Т.С. Казакова, Т.С. Комарова, Н.П. Сакуліна, Є.А. Фльоріна); комп’ютерні ігри (В.В. Безменова, Є.В. Зворигіна, Л. А. Яворончук); театралізовані ігри (Р. К. Сєрьожнікова).

До найбільш поширених творчих ігор дошкільників належать будівельні ігри, у яких розгортання певного сюжету пов’язано із предметними діями по спорудженню та конструюванню з кубиків, конструкторів, допоміжних матеріалів з використанням піску, глини, камінців тощо. Ці ігри дозволяють дошкільнику імітувати трудову діяльність дорослого, розкриваючи перед ним властивості різноманітних будівельних матеріалів, закономірності з’єднання частин та деталей, гармонійне їх співвідношення. Таким чином, будівельна гра містить значний потенціал для розвитку інтелекту й творчості дошкільників.

Будівельні ігри та сюжетно-рольові пов’язуються тісними взаємними переходами. Створені споруди, будівлі, конструкції охоче використовуються дошкільником для декорування гри сюжетно-рольової: у «побудованих» кімнатах розгортається гра «у сім’ю», у спорудженому «приміщенні» відкривається «магазин» чи «лікарня». Поєднання сюжетно-рольових та будівельних ігор дозволяє дошкільнику повніше відобразити життя людей, змоделювати цілісний його процес, де вирізняються окремі етапи: спочатку спорудження, будівництво, потім використання споруди у важливих для людини цілях. Головна відмінність між будівельними й сюжетно-рольовими іграми полягає у їхньому змісті: будівельна носить предметний характер, а сюжетно-рольова – комунікативний, коли моделюються відносини між людьми, виступаючими у різних своїх ролях. З віком дошкільників відмінності між будівельними й сюжетно-рольовими іграми все менш помітні: будівельна гра розгортається як сюжетно-рольова з визначенням сюжету й розподілом ролей. Водночас у будівельних іграх є ознаки, спільні з продуктивною діяльністю дошкільників: діти отримують реальний результат у вигляді споруди, архітектурного комплексу.

В іграх-драматизаціях зміст, ролі, ігрові дії зумовлені сюжетом і змістом певного літературного твору, казки.
Вони подібні до сюжетно-рольових ігор: у їх основі лежить умовне відтворення подій, явищ, дій і взаємовідносин та присутні елементи творчості. Своєрідність ігор-драматизацій полягає у виконанні дітьми ролей у строгій відповідності до змісту літературного твору. Це відрізняє їх від режисерських ігор, де дитина вільно перебудовує сюжет, створює подібний

сюжет до відомого їй за літературним твором; а також від театралізованих ігор, де присутній мотив гри «у театр». Як правило, основою ігор-драматизацій слугують казки. У казках образи героїв добре зрозумілі дітям, події розгортаються динамічно, вчинки мотивовані, у сюжеті виділяються чіткі етапи. Зручними для запам’ятовування є віршовані твори. У цих іграх формується мовлення і пам’ять дітей, вони засвоюють глибинний зміст твору, причинну зумовленість подій. Розвивається здатність дітей діяти у колективі, узгоджувати свою поведінку з іншими дітьми. Потреба зіграти роль відповідно до змісту казки розвиває здатність дитини виконувати інструкцію, утримувати її у своїй пам’яті.

ВИСНОВКИ про класифікацію ігор дошкільника та особливості його творчих ігор:

– розмаїття різновидів ігор дошкільника ставить проблему їх класифікації, яка на сьогодні не має остаточного вирішення;

– крім сюжетно-рольової гри, дошкільник оволодіває творчими іграми (будівельними, іграми-драматизацями) та іграми з правилами (дидактичними, рухливими);

– будівельні ігри мають ознаки, спільні з продуктивною діяльністю (отримання оригінального результату), з сюжетно-рольовою грою (уявна ситуація, роль) та формують у дітей позицію творця, перетворюючого дійсність (спільне з трудовою діяльністю);

– своєрідність ігор-драматизацій полягає у виконанні дітьми ролей у строгій відповідності до змісту літературного твору, як правило, казки; відступ від змісту літературного твору допускається у режисерських та театралізованих іграх.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника"
  1. Характеристика ігор з правилами
    дитячого садка; – У комп’ютерних іграх пропонуються ті елементи знань, які у звичайних умовах звичайними засобами важко або й неможливо зрозуміти й засвоїти; – Комп’ютерні ігри вимагають особливої організації, можуть поєднуватись із самостійними творчими іграми, бути складовою частиною занять. ВИСНОВКИ про особливості розвитку ігор з правилами в дошкільному віці: – рухливі ігри
  2. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    творчими, оскільки вони виникають за власним почином та задумом дітей. Сюжетно-рольова гра слугує на етапі дошкільного віку провідним засобом соціалізації дитини, у ході якої в неї формуються важливі психічні функції та особистість. Відображення життя дорослих у сюжетно-рольовій грі набуває значно складнішого змісту, ніж в іграх предметних. Головним об’єктом при цьому вже виступає не просто
  3. Розвиток міркувань дошкільника
    дитячого мислення суперечність у досвіді дитини між ясним і неясним знанням. Якщо нове уявлення відповідає сформованому тільки за деякими ознаками, а за іншими відрізняється, з’являється питання. Це питання виникає вже не у предметній діяльності, а на основі наявних у досвіді дитини уявлень, а пошук відповіді може відбуватись шляхом міркувань. Дитина ставить питання і тоді, коли хоче
  4. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)
    ігор дітей. Серед найбільш привабливих об’єктів пізнання життя дорослих, їх взаємини, виконання ними професійних ролей. Значного розвитку зазнають всі пізнавальні процеси дитини, вони стають більш диференційованими та водночас інтегрованими. Розширення об’єму сприймання у дошкільника, інтенсивне оволодіння ним сенсорними еталонами сприяє зростанню об’єму уваги, що дає можливість дитині
  5. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    дитячих книжках пізнавального змісту (дитячих енциклопедіях, оповіданнях про природу, професії, далекі країни). Її пізнання стає позаситуативним. Пізнання не тільки розширюється, але й поглиблюється: дошкільник починає відкривати нове в знайомих об’єктах: квітка не просто червона, запашна, а в’яне, якщо її залишити без води; чашка не лише біла, велика, але й розбивається, якщо впаде. У
  6. Форми спілкування у дошкільному віці
    характеристика подається у таблиці 2. Таблиця 2 Форми спілкування дитини з дорослим у дошкільному віці (за М.І.Лісіною) {foto6} ВИСНОВКИ про розвиток форм спілкування дошкільника з дорослим: – у дослідженнях М. І. Лісіної визначено чотири якісно відмінних і онтогенетично послідовних форми спілкування дошкільників з дорослим; – форми спілкування дошкільників з
  7. Класифікація родини FLAVIVIRIDAE
    Родина Flaviviridae заснована у 1985 році на базі роду Flavivirus, що належав до родини Togаviridae. Нині вона налічує понад 60 вірусів більшість з яких патогенні для людини ( збудники жовтої пропасниці, кліщового та японського енцефаліту і ін.). Резервуаром та перенощиками названих вірусів є членистоногі – комахи, кліщі у зв’язку з чим вони віднесені до групи арбовірусів. У тварин
  8. Характеристика етичних почуттів дошкільника
    дитячих об’єднань поступово виникають більш тісні контакти між окремими дітьми, що стає основою для появи дружби. До 5-ти років дружба дітей носить переважно ситуативний характер: дружать діти, які поряд сплять у дитячому садку, чиї сім’ї є сусідами та часто відвідують одна одну. Друзі більше граються разом, частіше домовляються і виконують спільні справи, діляться іграшками. Дитина
  9. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    характеристик лежать відносини рівності, що складаються між партнерами у спілкуванні. Чи може дитина виступати партнером для педагога або іншого дорослого? Про таке партнерство можна говорити лише в певному розумінні. Воно полягає у прийнятті людьми один одного як безумовних цінностей, в установці на універсальність можливостей кожної людини, у доброзичливості й взаєморозумінні. Даний
  10. Індивідуальний підхід у вихованні дітей різних типів темпераменту
    дитячого колективу; – опора на позитивне у характері та особистості вихованця; спрямованість педагогічної роботи на подолання наявних у нього негативних проявів; – визначення причин формування індивідуальних відмінностей (особливості вищої нервової діяльності, умов життя та виховання); – єдність вимог до дитини з боку дорослих (педагогів, батьків та ін.); – системність у
  11. Боротьба з венеричними захворюваннями
    дитячих закладів – дитячих садків, ясел, шкіл-інтернатів та ін., оскільки їх захворювання може завдати навколишнім особливо великої шкоди. Лікують хворих на венеричні захворювання як в умовах диспансеру, так і в стаціонарі. У стаціонар направляють хворих в заразному періоді сифілісу, а також хворих з будь-яким венеричним захворюванням, якщо вони лікуються нерегулярно, порушують строки
  12. Ташута С.Г.. Загальна вірусологія, 2004
    класифікація та номенклатура вірусів хребетних генетика вірусів патогенез вірусних хвороб противірусний імунітет екологія вірусів та епізоотологія вірусних інфекцій вакцинопрофілактика та
  13. Мислення
    класифікація мислення подана у табл. 4-1. Насамкінець хотілося б звернути увагу на саногенне і патогенне мислення, які досліджуються Ю.М. Орловим. За ним, мислення має безпосередній вплив на емоційно-почуттєву сферу людини. Тому вона має керувати своїми емоціями та почуттями через розум, тобто через продуктивне й оздоровче мислення. Саногенне мислення сприяє подоланню негативних емоцій та
  14. Розвиток психічних функцій
    дитячі слова. До кінця дошкільного віку завершується процес фонематичного розвитку. Інтенсивно росте словниковий склад мови. Як і в ранньому дитинстві, тут значні індивідуальні відмінності: у одних дітей словниковий запас значно більший, у інших — менший, що залежить від умов їх життя, від того, як і скільки з ними спілкуються близькі дорослі. Приведемо середні дані за В. Штерном. В
  15. Дошкільний вік
    дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток провідних соціальних
  16. Класифікація родини ARTERIVIRIDAE
    Збудник артеріїту коней (від англ. equne arteriitis) виключений із родини Togoviridae і представляє тепер окрему групу вірусів. Рід Arterivirus включає вірус артеріїту коней (прототипний вірус), репродуктивного і респіраторного синдрому свиней, геморрагічної лихоманки мавп і лактатдегідрогенази
  17. Класифікація родини PICORNAVIRIDAE
    Представники родини є найдрібнішими РНК вмістимими вірусами (Pico - дрібний, RNA - РНК). Більше десяти пікорнавірусів є збудниками небезпечних хвороб для людини (збудник полімієліту, гепатиту А) та тварин (збудник ящуру, ентеровірусного енцефаломієліту свиней та ін.). Родина пікорнавірусів включає чотири роди: Enterovirus, Cardiovirus, Rhinovirus,
  18. СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА ВІРУСІВ ХРЕБЕТНИХ.
    класифікація вірусів є універсальною для вірусів хребетних, безхребетних, бактерій, рослин і грибів. Головний її принцип – порівняння даного вірусу з типовим видом роду. До виду відносять групу штамів вірусу, що явно подібні між собою, але чітко відрізняються від інших вірусів. Види вірусів, що мають багато загальних ознак об’єднані в роди, а останні в свою чергу, об’єднані в таксони ще

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011