<< Предыдушая Следующая >>

Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій



Сенсорно-перцептивні процеси інтенсивно розвиваються у дитини віком від 3 до 7 років, набуваючи якісно нових властивостей. Сприйняття набуває цілеспрямованого, організованого, довільного характеру, тобто в дитини формується перцептивна діяльність. Головним її елементом виступають обстежувальні дії, що зароджуються ще у ранньому віці, а у дошкільника набувають послідовного та опосередкованого

характеру, здійснюються за допомогою спеціальних засобів – сенсорних еталонів. Це поняття запропонував відомий дослідник психології дошкільника О.В.Запорожець на початку 60-х рр. ХХ століття.

Основне місце в сенсорному розвитку дитини починаючи з 3 років займає оволодіння сенсорними еталонами кольору, форми, величини. Сенсорні еталони – це психічні образи, що містять уявлення про чуттєво сприймані властивості об’єктів. Властивості сенсорних еталонів:

• узагальненість (у них закріплені найістотніші, головні якості);

• усвідомлюваність (за образом-еталоном закріплено назву – слово);

• системність (фонеми рідної мови, спектр кольорів, шкала музичних звуків, система геометричних форм і ін.) (О. В. Запо- рожець).

Етапи засвоєння сенсорних еталонів (за Л. А. Венгером).

1. До 1 року виникають «сенсомоторні передеталони», що являють собою неусвідомлювані способи виділення просторових властивостей предметів за допомогою рухів тіла, руки, спочатку з реальним предметом, а потім з уявним;

2. Протягом 2–3 р. виникають «предметні передеталони», якими виступають конкретні предмети-мірки, використовувані у ході практичного співвіднесення предметів за певними ознаками (передовсім, за формою й величиною). Уявлення про окремі знайомі предмети стають своєрідними мірками при визначенні властивостей інших предметів.

3.
Після 3 років у ході продуктивних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, ліплення) з’являються власне сенсорні еталони. Згадані види діяльності дитини спираються, на відміну від предметної діяльності, на систему образів, передбачають задум, а тому сприяють розвиткові еталонів як психічних образів певних властивостей предметів. Як встановив відомий дослідник сенсорно- перцептивного розвитку дошкільника Л. А. Венгер, протягом дошкільного віку практична дія з матеріальним об’єктом «розщеплюється» на орієнтувальну і виконавську частини. Орієнтувальна частина спочатку здійснюється у формі фізичних рухів, які при цьому отримують нову функцію – виділення властивостей предметів і передбачення подальших виконавських дій. Поступово орієнтувальна дія стає самостійною і переходить у розумовий план. Завдяки цьому змінюється характер орієнтувально-дослідницької діяльності дитини: вона переходить від фізичних дій з предметами до ознайомлення

і ним за допомогою зору й дотику. Співвідношення між зором та дотиком спочатку майже рівнозначне, згодом зростає роль зору, який управляє дотиковими обстежувальними діями. Зір дозволяє одночасно втримувати у полі сприймання різні частини предмету, бачити їх взаємозв’язки та співвідношення. Завдяки цьому обстеження пред- метів стає послідовним, всеохоплюючим. На основі орієнтувальної складової ігрового маніпулювання предметами виникають власне обстежувальні дії, спеціально спрямовані на з’ясування призначення частин предмету, їх рухливості та зв’язку між собою (З. М. Богуславська). До старшого дошкільного віку обстеження набуває характеру експериментування, дослідницьких дій, порядок яких визначається уявленнями дитини про предмет та його властивості. Експериментування дошкільників тісно пов’язане із вирішенням тісно пов’язаних ігрових та пізнавальних задач.
Наприклад, ігрова мета полягає в прокладенні дорогі, яка по схилах пісочної гори веде до міста на вершині. Під час будівництва утворюються обвали — діти перекидають через них містки за допомогою дерев’яних паличок. Щоб скоротити шлях, гравці прокладають тунель. Виявляючи при цьому осипання піску, експериментують з різними матеріалами, щоб усунути осипання: змочують пісок, викладають тунель кубика, нарешті приймають рішення використати порожнисту трубку від зіпсованого калейдоскопа.

Провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника на основі зорового аналізатора є акт роздивляння, який набуває самостійного значення, бо не пов’язаний із предметними діями. У старшого дошкільника з’являється систематичне роздивляння, рухи погляду відзначаються послідовністю, всебічністю. Тривалість роздивляння простої за змістом картинки зростає: у 3–4 роки становить 6 хв. 8 сек., у 5 років – 7 хв. 6 сек., а у 6 років – 10 хв. 3 сек. (Н. Г. Агеносова).

Дошкільник в ході роздивляння вирішує різноманітні задачі: пошуку предметів, виділення, визначення їх ознак, частин – спільних і відмінних з іншими, ознайомлення з новим предметом. Дитина по-різному обстежує предмет – відповідно до задачі. У цьому виявляється зростання цілеспрямованості й керованості таких дій. Так, при ознайомленні з новими предметами виникає тривала, складна орієнтувально-дослідницька діяльність. Діти беруть предмет в руки, уважно розглядають його, обмацують, куштують на смак, згинають, розтягують, стукають ним, підносять до вуха тощо.

Дотикові обстежувальні дії виступають допоміжними. Їх значення зростає, якщо зір не забезпечує виявлення властивостей предмету (у темряві, для обстеження сторін, недосяжних для зору тощо).
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій"
  1. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
    формуванні здатності дитини підбирати предмети за зразком певної ознаки повинна бути наступною: за формою – за величиною – за кольором. Засвоєння орієнтувальних дій наприкінці раннього віку призводить до того, що дитина може одночасно розрізнити у предметі кілька його ознак. Розрізнення ознак полегшується за умови їх називання, проте слова на позначення ознак предметів (прикметники) діти
  2. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    сенсорно-перцептивного розвитку в дошкільному віці: – успіхи у розвитку сенсорно-перцептивної сфери дошкільника досягаються на основі характерних для віку видів діяльності та форм спілкування; – розвиток сприймання відбувається на основі орієнтувально- обстежувальної діяльності; – провідним різновидом обстежувальної дії дошкільника є акт роздивляння, який набуває самостійності;
  3. ОБРАЗЕЦ ПЛАНА
    формування атракції до комунікатора 23 3.1. Особистісні фактори формування атракції 23 3.1.1. Компетентність комунікатора 23 3.1.2. Надійність (щирість) комунікатора 25 3.1.3. Привабливість комунікатора 25 3.2. Зміст повідомлення як чинник формування міжособистісної атракції 25 3.3. Вплив особистості реципієнта на формування атракції до комунікатора 26 3.4. Ситуативні фактори
  4. Формування передумов рольової гри
    формування передумов рольової гри полягає у тому, що дорослий подає сюжет у словесній формі. Наприклад: «Сидять за столом лялька та ведмедик, гарненькі, чистенькі. На столі стоять тарілки, розкладені ложки. Дівчинка взяла ложку і почала годувати – спочатку ляльку, а потім ведмедика. Всіх погодувала, молодець!». При цьому дорослий супроводжує свої слова ігровими діями та підкреслює
  5. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
    формування особистості. Щодо терміну «індивідуальність» слід сказати, що у вітчизняній психології немає чітко визначених співвідношень особистості та індивідуальності. Так, Борис Ананьев вважав індивідуальність вищим рівнем розвитку особистості [3], Вольф Мерлін — поняття особистості й індивідуальності — близькими [64], Сергій Рубінштейн розрізняв властивості особистості та її індивідуальні
  6. Основні завдання валеології
    формування індивідуальних оздоровчих програм. 3. Формування "психології" здоров'я, мотивації до корекції образу життя індивідом із метою закріплення здоров'я. 4. Реалізація індивідуальних оздоровчих програм, первинної та вторинної профілактики захворювань, оцінка ефективності оздоровчих
  7. Дитяча психологія в Радянському Союзі
    формування психіки, яка, у свою чергу, є умовою виконання діяльності. Олексій Миколайович Леонтьєв (1903–1979 рр.) здійснив грунтовний внесок у різноманітні галузі психології. Були здійснені дослідження розвитку психіки як в онтогенезі (розробка теорії провідної діяльності, дослідження процесу формування психіки в провідній діяльності), так і у філогенезі (фундаментальна праця «Проблеми
  8. Трансляція інформаційних РНК
    формування комплексу компонентів, необхідного для дізнавання місця і початку процесу трансляції. Це найбільш відповідальний етап у процесі трансляції, заснований на дізнаванні рибосомою іРНК і зв'язуванні з її особливими ділянками. Рибосома впізнає іРНК завдяки. “шапочці” на 5’-кінці і сковзає до З’-кінця, поки не досягне ініціативного кодона, з якого і починається трансляція. У еукаріотичній
  9. Поняття цінностей у психології
    формування інтересів особистості. Це призма сприйняття не тільки зовнішнього, але і внутрішнього світу індивіда, яка обумовлює зв’язок між свідомістю та самосвідомістю, психологічну основу для вирішення особистістю питання про смисл життя, завдяки якому відбувається інтеграція сукупності ціннісних орієнтацій у дещо цілісне, характерне тільки для даної
  10. ПСИХІЧНІ СТАНИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЇХНІ ВИЯВИ У ВІЙСЬКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
    формування і розвитку Збройних сил України в процесі спілкування військовослужбовців та їх виховання на перший план виходить принцип гуманізації та демократизації міжособистісних взаємин як важлива умова підвищення людського фактора в бойовій та гуманітарній підготовці. Суттєвий вклад у розв'язання цієї актуальної проблеми — правильне розуміння командирами та вихователями проблеми психічних
  11. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ЗБЕРЕЖЕННЯ БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ І ЗБРОЇ
    формуванню, підтриманню й розвитку у них мотивації до майстерного опанування сучасною бойовою технікою і зброєю та ефективного їх застосування у різноманітних умовах бойової і навчально-бойової діяльності; оптимальному опануванню ними сучасною бойовою технікою і зброєю за допомогою сучасних концепцій навчання, наприклад, теорії поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна і
  12. Потеря слуха
    сенсорно-невральная – глухота внутреннего уха. 1. кондуктивная глухота A. пациент говорит обычным или более тихим голосом B. признаки: 1. отрицательная проба Ринне с камертоном 256 гц (т.е. ненормальная, воздушная проводимость < костной проводимости) 2. проба Вебера латерализована на сторону сниженного слуха (звук лучше слышен на пораженной стороне) 3. ненормальные показатели
  13. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ «ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА»
    формування вмінь самостійного аналізу курсу, що вивчається. Дисципліна «Етичний кодекс психолога» пов’язана з такими дисципліннами навчального плану як «Психологія», «Психодіагностика», «Основи психоконсультування», «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Етика», «Правознавство», «Соціальна психологія», «Практикум з психології», «Соціально-психологічний тренінг» та ін. У процесі
  14. Основні характеристики спілкування
    формування загального емоційного стану; — комунікативний вилив одне на одного партнерів по спілкуванню; — оцінка суб'єктом спілкування — ініціатором спілкування — реакції партнера по спілкуванню; — стимулювання діалогу з боку партнера по спілкуванню; — активні дії партнера по спілкуванню на вплив ініціатора спілкування. Зміст спілкування може складати: — передання інформації,
  15. Реферат. Внесок в розвиток валеології українських вчених, 2009
    формування, збереження та зміцнення здоров'я людини в духовному, психічному, фізичному і соціальному плані. Наука валеологія виникла на стику низки наук, зокрема медицини, фізіології, психології, педагогіки, соціології
  16. Увага
    формування уваги та уважності: а) чітка постановка мсти певного заняття і визначення його завдань; б) створення чіткого уявлення про кінцевий результат; в) організація навчального матеріалу (його структуризацію, добір яскравих прикладів тощо); г) використання технічних засобів навчання; д) організація діяльності воїнів на занятті (темп, ритм, зміна видів діяльності тощо);
  17. ТРЕТИЙ ГОД ЖИЗНИ
    сенсорный опыт ребенка превращается в акт познания. Развивается функция обобщения на наглядно-конкретном уровне. Ребенок начинает устанавливать причинно-следственные связи. Развивается самосознание. К концу периода ребенок начинает говорить о себе в первом лице и задавать много вопросов, стремится вступать в контакт с окружающими его детьми. Эмоциональные реакции носят избирательный и
  18. Предмет, функції та завдання дисципліни
    формування в студентів здатності: 1. Орієнтуватися в морально-етичних питаннях життя й визначати в них власну позицію, узгоджуючи її з системою моральних цінностей демократичного суспільства та положеннями етичного кодексу психолога. 2. Робити свідомий вибір моделей поведінки, орієнтуючись на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських моральних цінностей, насамперед на

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011