<< Предыдушая Следующая >>

Емоційно-практична форма спілкування немовлят



Вікова динаміка спілкування і спільної діяльності дошкільників полягає у зростанні змістовності, вибірковості, стабільності відносин; у розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників.

З 3-х місяців життя закладається основа як спілкування, так і спільної діяльності з ровесниками.

Колектив дослідників під керівництвом А.Г. Рузської вирізняє три форми спілкування з ровесниками у дошкільному віці: емоційно- практичне, ситуативно-ділове, позаситуативно-ділове.

Спочатку контакти дітей з ровесниками виникають на задоволення потреб в активності та нових враженнях. Під впливом організову ючих впливів дорослого, на основі інших потреб дитини відбувається первинне оформлення потреби дітей у спілкуванні з ровесниками.

У немовляти спільність з ровесниками має виразний суб’єктивний характер, обмежуючись безпосередніми емоційними зв’язками. Позитивні емоційні реакції дитини виникають при сприйманні ровесника як цікавого об’єкта пізнання; дитина чутливо реагує на настрій однолітка, проявляється ефект зараження емоціями.

Ознакою перших проявів потреби у спілкуванні з ровесником (Г. В. Пантюхіна, К.Л. Печора, Е.Л. Фрухт) вважають перші контакти між дітьми, що виникають з 3 місяців. Змістом цього контакту є інтерес та задоволення при спостереженні за ровесником.
Подальший розвиток спілкування з ровесником пов’язаний із виникненням у немовляти комплексу пожвавлення у контексті його спілкування з дорослим. Комплекс пожвавлення стосовно ровесника спостерігається приблизно з 5 місяців. Розвиток здатності дитини маніпулювати предметами призводить до того, що починається розвиток спільної дії дошкільника з однолітком. У другому півріччі першого року життя вплив ровесника знаходить відображення у діях дитини, яка наслідує їх за ровесником, епізодично включається в його дію: одна дитина тримає у руці іграшку, інша торкається до неї, намагається повернути. Тобто складаються ділові контакти між дітьми у формі спільних предметно-практичних та ігрових дій.

До кінця немовлячого віку формується виразне пізнавальне ставлення до ровесника: малюк торкається його обличчя, смикає одяг, волосся, «куштує на смак» його пальчики – ставиться як до фізичного об’єкту. Водночас малюк посміхається іншій дитині, несе їй іграшки, подібно до того, що він робить у спілкуванні з дорослим.

Прагнення до спілкування з однолітками носить ситуативний і невиразний характер. Діти звертають увагу на ровесників, якщо вони опиняються у полі їх сприймання, але ініціативи до пошуку партнера серед одноліток не виявляють. З цим пов’язана думка більшості психологів, що спілкування між однолітками до року у власному розумінні цього поняття відсутнє.
На цьому етапі створюються фундамент для появи власне спілкування з ровесниками у ранньому віці.

Перша форма спілкування з ровесниками – емоційно-практична – виникає до 2-х років. При цьому потреба у спілкуванні з ровесником виражена все ще слабо – вона є четвертою за значенням після потреб в активному функціонуванні, у спілкуванні з дорослими, у нових враженнях.

Перший зміст потреби у спілкуванні з ровесником полягає у прагненні дитини до співучасті у розвагах і забавах, де виникає можливість самовираження. У групах дітей виникає спільний емоційний фон: вони разом сміються, бігають, кричать.

Характерні окремі епізоди спілкування, нечасті контакти між однолітками. Діти захоплено граються на самоті з іграшками, не потребуючи спілкування з ровесниками.

У ранньому віці виникає передспівробітництво з ровесниками (Коломінський Я. Л.), характерною є гра поряд, але не разом. Зростає роль мовлення.

Внесок цієї форми спілкування з ровесником у розвиток полягає у засвоєнні дитиною способів і мотивів пізнавальної діяльності, у сприянні виявленню ініціативи, у розширенні спектру емоцій.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Емоційно-практична форма спілкування немовлят"
  1. Тести та завдання для самоконтролю
    емоційного задоволення, самоактуалізації особистості. 10-5. Схарактеризуйте спілкування військовослужбовців як обмін інформацією. 10-6. Розкрийте діалектичний взаємозв'язок між спілкуванням і
  2. НЕ 1.5. Етика спілкування у роботі практичного психолога
    практичного
  3. Основні характеристики спілкування
    емоційного стану; — комунікативний вилив одне на одного партнерів по спілкуванню; — оцінка суб'єктом спілкування — ініціатором спілкування — реакції партнера по спілкуванню; — стимулювання діалогу з боку партнера по спілкуванню; — активні дії партнера по спілкуванню на вплив ініціатора спілкування. Зміст спілкування може складати: — передання інформації, емоцій, почуттів,
  4. Тренінг соціальної перцепції
    спілкування, необхідно додержуватися принципу «суб'єкт-суб'єктної» парадигми, з якої випливає діалогічність форми спілкування та необхідність ухвалювати рішення про корекцію у сфері спілкування самим суб'єктом. Тренінг має бути організований таким чином, щоб кожний учасник міг самостійно діагностувати свої можливості та труднощі в конкретних комунікативних ситуаціях. Інколи, отримавши нові для
  5. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    емоційно забарвлене ставлення (Кулачківська С. Є.); діалогічне спілкування з домінантою на співбесідника (Флоренська Т. О.). В основі цих характеристик лежать відносини рівності, що складаються між партнерами у спілкуванні. Чи може дитина виступати партнером для педагога або іншого дорослого? Про таке партнерство можна говорити лише в певному розумінні. Воно полягає у прийнятті людьми один
  6. Відкритість-замкненість, монологічність-діалогічність у роботі практичного психолога
    форма спілкування, яка припускає позиційну нерівноправність партнерів. Монологічне спілкування – це «суб’єкт-об’єктне» спілкування. До монологічного спілкування відноситься: – імператив – авторитарна, директивна форма впливу на партнера, з метою досягнення контролю над його поведінкою і внутрішніми установками, змушення до певних дій чи рішень. Особливість імперативу – в тому, що кінцева
  7. Модуль - контроль (підсумковий)
    емоційного згоряння у роботі практичного психолога. Дайте рекомендації, які б запобігали виникненню подібної професійної деформації. Чи пов’язане це явище з етичними нормами та стандартами? 31. Дайте аналіз етичним проблемам типу «психолог-клієнт», «психолог-психолог», «психолог-замовник», «психолог-адміністрація». 32. Проаналізуйте основні етичні проблеми у науково-дослідницькій діяльності
  8. Тести та завдання для самоконтролю
    формації, яка стосується динаміки розвитку та розгортання конфлікту; — конфіденційність інформації щодо конкретного конфлікту; — вміле використання впливу військового колективу на розв’язання конфлікту; — індивідуальна психологічна допомога воїнам, які вийшли з конфлікту, корекція їхніх дій. контроль та допомога. Таким чином, командирові слід усвідомити, що не існує готового рецепту
  9. Моральні виміри спілкування та їх значення у роботі практичного психолога
    практичним застосуванням і визначенням принципових меж спілкування. Інтелігентність – певна моральна позиція, опозиційність всьому антигуманному, небайдужість до всього, що відбувається у суспільстві; розвинуте почуття обов’язку перед своїм народом, суспільством, яке лежить в основі такої важливої якості як скромність. Найстрашніший гріх для освіченої людини, та ще й з вищою гуманітарною
  10. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    практичного психолога визначатимуть, на Вашу думку, його діяльність в Україні найближчим часом? Література: 1. Бойко В.Ю. Типология ценностных позиций и состояние кризисного сознания // Ценности социальных групп и кризис общества. Сб.научн.тр.–М.:ИФАИ,1991. – С.59-73. 2. Динамика ценностей в социальной работе / Под ред. С. Шардлоу.-К.,1996. -206с. 3. Іванцев Л.І. Співвідношення
  11. МОДУЛЬ 2 ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ, СТАНДАРТИ ТА ПРОБЛЕМИ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА
    практичного психолога. 2. Порівняння етичного кодексу психолога в Україні з етичними кодексами психологічних асоціацій інших країн. Література: 1. Етичний кодекс психолога / Психолог. – 2004. – №43 (139). – С.1-4 (вкладка). 2. Положення про психологічну службу системи освіти України (03.05.1999) 3. Профессиональный кодекс этики для психолога. Бонн, ФРГ//Вопросы
  12. Роль материнських антитіл в захисті організму від вірусів
    немовлям різні: через плаценту, з молозивом чи через жовток. Так, наприклад, відзначений повний збіг рівнів антитіл до вірусу грипу А і В у крові в матерів і дітей. Антитіла до міксо-, адено-, пікорна- і реовірусам, передані матір'ю немовлям, грають велику захисну роль у перші місяці життя немовлят. Антитіла, передані курчатам від курок-несучок через жовток, захищають їх від ньюкаслської хвороби

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011