<< Предыдушая Следующая >>

Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві



Праця – діяльність, спрямована на виробництво суспільно-корисних продуктів (матеріальних або ідеальних). Цілі діяльностей визначаються не особистими потребами, а задаються суспільством. Праця – діяльність соціальна за природою (цілями) і за характером (неможлива без розподілу праці). Праця є необхідною умовою появи і розвитку свідомості. Застосування і виготовлення знарядь відрізняє працю від простого привласнення продуктів природи. В праці людина керується об’єктивними властивостями предметів, а не їх біологічним значенням. Виникають пізнавальні потреби в з’ясуванні цих властивостей, внаслідок чого розвиваються вищі процеси переробки інформації: мислення і уява. Дитяча праця – умова виховання моральних, товариських якостей, умінь взаємодії з ровесниками та старшими.

Основними різновидами дитячої праці протягом дошкільного дитинства виступають трудові справи – обов’язкові (самообслуговування, щоденна допомога старшим, співпраця з однолітками та дорослими) та за інтересами (індивідуальна робота, доручення, співпраця з дітьми та дорослими) (М. Машовець).

Досвід дитини раннього віку інтенсивно збагачується завдяки постійному включенню у спілкування та взаємодію з дорослими, які виконують різноманітні трудові процеси. Спостереження за працею дорослого розкриває перед дитиною значення праці: мама пришиває ґудзики на сорочку для батька; в’яже шкарпетки, щоб доньці взимку було тепло тощо. Активність малюка спонукає його включатись у спільну з дорослим діяльність, допомагати їм: малюк бере до рук віник, коли мама починає підмітати; несе лійку, щоб сестричка полила квіти. Зрозуміло, що результати такої допомоги ще не влаштовують дорослого – дитина не володіє достатніми вміннями та навичками. На перших етапах появи трудової діяльності виразно переважає її мотиваційна сторона. Прагнення дитини працювати спільно з дорослим лежить в основі вироблення таких важливих якостей особистості, як працьовитість, наполегливість тощо.


Іншим сприятливим моментом для розвитку елементів трудової діяльності у дошкільному віці є стрімке оволодіння дитиною світом предметів, діями з ними. Водночас предметні дії є основою і трудової діяльності, у ході якої предмети зазнають послідовних, планомірних, доцільних перетворень. Предметно-маніпулятивна гра та трудова діяльність тісно пов’язані у дитини раннього віку, чітко не відокремлюються в її свідомості. Головне для дитини – процес виконання трудових дій, а не результат, тому дитина часто не доводить справи до кінця, не звертає уваги на неякісне виконання. Слабо розвинені на цьому етапі необхідні навички та вміння у володінні знаряддями праці, доступними дитині: лопаткою, віником, лійкою тощо.

Важливою віхою у процесі становлення трудової діяльності є усвідомлення дитиною в кінці 3-го року життя значущості результату своєї праці. Таке усвідомлення виникає у зв’язку з прагненням малюка отримати схвалення дорослого, привернути його увагу до своїх досягнень. Зростає бажання дитини діяти самостійно, що стимулює оволодіння нею знаряддями праці. Складаються сприятливі умови для формування в дитини орієнтації на якісний результат, на розуміння його значущості для оточуючих – насамперед, для близьких дорослих (мами, бабусі), для інших дітей (братика, сестрички). Дитина вже розуміє, що коли чисто витерти помиту чашку для меншого братика, то він зможе краще втримати її у своїх ручках. Поступово на основі розуміння дитиною важливості її трудових дій для оточуючих складаються суспільні мотиви праці.

Відокремлення результату праці від її процесу в свідомості дитини сприяє становленню її до кінця раннього віку як суб’єкта діяльності, свідченням чого є поява у мовленні малюка займенника «Я» та власного імені. Водночас, зростає розуміння зв’язку між власними трудовими діями малюка та якістю отримуваного результату праці.
У дитини виникає здатність передбачати результат своїх дій за виконуваним процесом праці: якщо всі іграшки покласти на свої місця, то у кімнаті буде прибрано. Уявлення про майбутній результат становить психологічну умову появи дій планування та контролю. У мовленні дитини з’являються дієслова у майбутньому часі, що вказують на планування нею своїх дій: «приберу», «витру», «допоможу».

Успіхи у розвитку предметних та трудових дій, у засвоєнні навичок самообслуговування призводять до появи автоматизованих дій з добре знайомими дитині знаряддями та предметами.

Як відзначає Г.О.Урунтаєва, у трудовій діяльності вирізняються результативні дії, спрямовані на перетворення предметів, та передумови продуктивних дій, що передбачають створення чогось нового. Такі дії спостерігаються лише у співпраці з дорослим – малюк разом з мамою ліпить вареники, готуючи обід для родини. Самостійно одержати новий продукт дитина ще не може.

ВИСНОВКИ про розвиток передумов трудової діяльності у ранньому віці:

– закладається мотиваційна сторона трудової діяльності дитини, джерелом якої слугує потреба у співпраці та взаємодії із дорослим, прагнення діяти як дорослий;

– передумови трудової діяльності складаються на основі предметної діяльності малюка і пов’язані з розвитком його самосвідомості та особистості;

– відбувається засвоєння автоматизованих дій і формування на їх основі перших найпростіших трудових умінь і навичок;

– дитина відмежовує себе від своїх дій, що сприяє усвідомленню нею результату діяльності та його зв’язку з виконаними діями;

– дитина прагне до досягнення результату своїх дій і отримання його оцінки дорослим.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві"
  1. Моделі навчання
    елементи — цілі, мотиви, предмет і засоби діяльності, її контроль і оцінка, які є загальними для будь-якого виду діяльності. Оволодіння всіма компонентами учбової діяльності відбувається не стихійно, а розробляється і задається вчителем через спеціально побудовану систему. (Задається еталоном дій). Отже, ці моделі будуються за нормативними схемами, у яких суб'єктному досвіду (досвіду учня)
  2. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    елементом образу дорослого для малюка була його предметна діяльність, то дошкільник по-іншому сприймає життя дорослих. Тепер значно більше уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій: батько – водій автобуса, він перевозить людей, приносячи цим користь; мама – вчителька, яка навчає дітей писати й читати тощо. Дошкільник значно глибше розуміє оточуюче
  3. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
    діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на його
  4. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    діяльності дошкільників полягає у зростанні змістовності, вибірковості, стабільності відносин; у розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників. З 3-х місяців життя закладається основа як спілкування, так і спільної діяльності з ровесниками. Колектив дослідників під керівництвом А.Г. Рузської вирізняє три форми спілкування з
  5. Емоційний розвиток у віці 3-7 років
    трудової, продуктивної, ігрової. Важливу роль відіграє спільний характер виконання діяльності дошкільниками, коли вони мають змогу порівнювати свої результати, прагнучи до оригінальності. Наприклад, завдання прикрасити кімнату, балкон, ялинку прямо передбачає вирішення дітьми естетичної задачі, а при її досягненні діти керуються своїми естетичними уявленнями. Подальший розгляд і аналіз
  6. Методика визначення суїцидального ризику
    діяльності не відіграє важливої ролі в системі цінностей; 10) В анамнезі мало місце розлучення. II. Актуальна конфліктна ситуація: 11) ситуація невизначеності, очікування; 12) конфлікт у стосунках кохання або у подружніх взаєминах; 13) довготривалий конфлікт; 14) схожий конфлікт уже мав місце раніше; 15) конфлікт, обтяжений неприємностями в інших сферах життя;
  7. ПСИХІЧНІ СТАНИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЇХНІ ВИЯВИ У ВІЙСЬКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
    діяльності та є безпосередньою формою актуалізації психіки. Організація повсякденної та бойової діяльності особового складу із врахуванням психічних станів воїнів може суттєво допомогти командирам якісніше виконувати службові обов'язки, підвищити рівень бойової та гуманітарної підготовки й цілеспрямовано керувати розвитком особистості підлеглого. Кінцевим результатом цієї цілеспрямованої та
  8. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ Й УМОВИ ЇХ АКТИВІЗАЦІЇ У ВІЙСЬКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
    ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ Й УМОВИ ЇХ АКТИВІЗАЦІЇ У ВІЙСЬКОВІЙ
  9. Особистість, індивідуальність, суб'єкт
    трудової діяльності людини. Та обставина, що при цьому змінюються й деякі її риси та якості як індивіда становить не причину, а результат формування особистості. Щодо терміну «індивідуальність» слід сказати, що у вітчизняній психології немає чітко визначених співвідношень особистості та індивідуальності. Так, Борис Ананьев вважав індивідуальність вищим рівнем розвитку особистості [3], Вольф
  10. НЕ 2.1. Основні етичні проблеми та «зваби» у практичній та науково-дослідницькій діяльності психолога
    діяльності
  11. Тести та завдання для самоконтролю
    діяльності; в) специфічна соціальна форма інформаційного зв'язку; г) правильної відповіді немає; д) усі відповіді правильні. 10-4. Схарактеризуйте такі функції спілкування: соціальні, емоційного задоволення, самоактуалізації особистості. 10-5. Схарактеризуйте спілкування військовослужбовців як обмін інформацією. 10-6. Розкрийте діалектичний взаємозв'язок між спілкуванням і
  12. Завдання і зміст психологічного відбору
    елементи дій людини, хоча в деяких випадках технологічні операції можна цілком замінити її комплексними діями. Завдання аналізу полягає втому, щоб скласти перелік операцій і показати в процесі діяльності їх зв'язки між собою. Для формалізованого опису пропонується застосовувати графічні схеми переходів. Аналіз структури діяльності на операційно-психофізіологічному рівні передбачає

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011