<< Предыдушая Следующая >>

Експеримент у дитячій психології



На відміну від спостереження, в експерименті дослідник активно змінює умови діяльності досліджуваного з метою виявлення психічного факту, який вивчається. Підготовка до проведення експерименту передбачає врахування вікових особливостей дітей. Зокрема, дошкільники легко вразливі, швидко заражаються емоціями один одного, імпульсивні, їхні психічні процеси нестійкі й недостатньо довільні, поведінка значною мірою реактивна. Потрібно створити умови, щоб дитина не відволікалась на сторонні подразники, передбачити можливість появи таких подразників. Якщо експеримент індивідуальний, то необхідно виключити контакти дітей між собою. Як правило, він проводиться в окремому приміщенні, де забезпечується нейтральна обстановка (однотонне забарвлення стін у «спокійні» кольори, відсутність незвичних для дитини предметів). Перед основною частиною експерименту слід подбати, щоб дитина звикла до приміщення й до експериментатора. Можна дати дитині якусь іграшку й разом з нею погратись, виявляючи свою прихильність й доброзичливість. Якщо дитина захопилась чимось своїм, варто почекати деякий час, а потім тактовно переключити її на заплановані завдання, підкреслюючи їх розважальний та необов’язковий характер: давай помалюємо, складемо пірамідку, зробимо аплікацію тощо.

Чим менша дитина, тим швидше у неї згасає інтерес до завдань, тому один експериментальний сеанс триває 10-20 хвилин у дошкільників; 20-30 хвилин – у молодших школярів; 30–45 хвилин – у підлітків. У випадку, якщо дитина раніше виявляє небажання продовжувати роботу, відсутність інтересу до неї, втому, то сеанс припиняється.

Щоб виявити той чи інший психічний факт, розробляється відповідна методика, побудована на уявленнях дослідника про умови, необхідні для виникнення потрібного психічного явища. У методиці експерименту зазначається його мета, необхідний предметний матеріал, послідовність етапів проведення дослідження, критерії для оцінки й інтерпретації результатів. Методика вимагає чіткого дотримання всіх її інструкцій, що дає можливість згодом повторити експеримент, перевірити його результати та висновки.
Наприклад, у методиці зазначається, що інструкцію певного завдання слід чітко й виразно прочитати дитині лише один раз. Навіть, якщо дитина просить повторити завдання або пояснити його, досліднику цього робити не варто, адже у результатах враховується, як дитина зрозуміла завдання без допомоги дорослого. Водночас після проведення експерименту дорослий може попрацювати з дитиною, пояснюючи їй незрозумілі раніше завдання.

Так само чітко слід виконувати вимоги щодо характеристик предметного матеріалу: іноді вимагається, щоб картинки були кольорови- ми, іноді – чорно-білими; іноді на білому фоні, іноді – на тонованому тощо.

Дотримання чітких вимог методики забезпечує об’єктивність її результатів. З іншого боку, варіювання умов експерименту дозволяє виявляти закономірності й механізми психічного розвитку. В експерименті забезпечується активна позиція дослідника, чіткі критерії аналізу та схеми фіксації результатів, що дозволяє накопичити значний фактичний матеріал й ефективно його узагальнити. Значний обсяг отриманого фактичного матеріалу робить можливим вираження його результатів у числових показниках, які піддаються математичній обробці, чим підвищується достовірність висновків. Водночас об’єктивність експерименту не абсолютна й також має свої обмеження. В експерименті досліджуються конкретні психічні явища, і не слід поширювати їхні характеристики на всю психіку дитини, робити занадто узагальнені висновки.

Схеми проведення експерименту можуть бути досить різними. Вони зумовлюють виокремлення кількох різновидів експерименту: лабораторного й природного. Лабораторний експеримент проводиться в умовах лабораторії за допомогою приладів. Досліджуваний перебуває у незвичних для себе умовах, що впливає на його поведінку й

утруднює виявлення характерних реакцій. Природній – проводиться у звичайних для досліджуваного умовах. Зміни, які експериментатор вносить у ситуацію, для дитини непомітні. Враховуючи вимогу бережно ставитись до дитини, не травмувати її психіку, в роботі з дітьми найбільш прийнятний природний експеримент.
Він використовується у формі занять, гри, бесід, екскурсій тощо.

Природний експеримент має стандартну схему проведення, за якою у ньому вирізняють кілька етапів: констатуючий, формуючий та повторний констатуючий. Констатуючий експеримент виконує діагностичні завдання: дозволяє визначити наявний у дітей рівень розвитку певного психічного явища, який склався в традиційних умовах їхнього виховання.

На основі отриманих результатів дослідник визначає недоліки розвитку певного психічного явища та планує формуючий експеримент, спрямований на вирішення розвивальних завдань.

Природній психологічний експеримент нагадує певною мірою педагогічний експеримент. Головна відмінність між ними полягає у тому, що педагогічний експеримент призначений для визначення доцільності запровадження нових освітніх та виховних програм, педагогічних методик, а природній – спрямовується на розкриття закономірностей розвитку психіки дитини.

Різновиди експерименту визначаються також за кількістю дітей, які виступають досліджуваними. За цією ознакою буває груповий та індивідуальний експеримент.

ВИСНОВКИ про експеримент у дитячій психології:

– експеримент передбачає спеціально створені умови для вивчення психіки дитини;

– важливими вимогами до експерименту є його об’єктивність і повторюваність, що вимагає чіткого дотримання дослідником всіх інструкцій його методики;

– розробка експерименту передбачає визначення його мети, необхідного обладнання, послідовності етапів проведення, критеріїв для оцінки й інтерпретації результатів;

– у роботі з дітьми найбільш прийнятний природний експеримент, що використовується у формі занять, гри, бесід, екскурсій тощо;

– при проведенні експерименту слід орієнтуватись на вікові особливості дітей.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Експеримент у дитячій психології"
  1. Оформление обложки курсовой
    психології Кафедра соціальної психології та психології управління КУРСОВА РОБОТА освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на тему: ВПЛИВ «Я-ОБРАЗУ» НА ВДОВОЛЕНІСТЬ ЕМОЦІЙНИМИ СТОСУНКАМИ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ Виконавець студентка групи ДС-04-1 Пофаліт О.О. Науковий керівник ст.
  2. Оформление обложки диплома
    психології Кафедра соціальної психології та психології управління ДИПЛОМНА РОБОТА освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на тему: ВПЛИВ «Я-ОБРАЗУ» НА ВДОВОЛЕНІСТЬ ЕМОЦІЙНИМИ СТОСУНКАМИ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ Виконавець студентка групи ДС-04-1 Пофаліт О.О. Науковий керівник ст.
  3. Ягупов В. Військова психологія, 2004
    психології відповідає програмам з навчальних дисциплін «Військова психологія» для курсантів, які навчаються за спеціальностями «Психологія», «Основи педагогіки та псиоології», для курсантів усіх спеціальностей. Підручник містить дані про особливості функціонування і розвиток психіки воїна й різних соціально-психологічних явищ військового колективу у військовій діяльності. Окрім того, в підручнику
  4. Аннотация (только для диплома)
    психології Кафедра соціальної психології та психології управління ОСОБИСТІСНІ ТА СИТУАЦІЙНІ ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ У СЛУХАЧІВ АТРАКЦІЇ ДО КОМУНІКАТОРА Виконавець: студентка Гладченко О.І. Керівник: к. психол. н., доц. Байєр О.А. Дипломна робота: 63 с, табл. 10, рис. 6, дж. 61, 3 додатки. Об'єкт дослідження: фактори, пов’язані із виникненням атракції до комунікатора.
  5. НЕ 1.2. Етичні проблеми у психології
    психології
  6. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У
  7. НЕ 1.4. Проблема загальнолюдських цінностей у психології
    психології
  8. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА СТРУКТУРА ВІЙСЬКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ
    ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА СТРУКТУРА ВІЙСЬКОВОЇ
  9. Вступ
    психології. У пропонованому посібнику систематизовано і представлено найновіші відомості з вікової і педагогічної психології, необхідні майбутньому вчителю, вихователю, психологу, соціальному працівнику. Його необхідність викликана відсутністю новітніх підручників українською мовою, які б враховували не лише світові, але й вітчизняні досягнення з проблем розвитку, навчання та виховання. При
  10. Методи психологічного дослідження
    експеримент, бесіда, анкетування тощо. Спеціальні метоли — це методи, які використовуються тільки в психологічному дослідженні або в близьких за змістом наукових пізнавальних актах. Так, тестування використовується й у військовій психології, і у військовій педагогіці, а соціометрія — також і в соціології. Проте у психологічному дослідженні ці методи є спеціальними. Функціональна
  11. Гомеостатичний метод
    експериментах до нуля). У процесі експерименту реєструється рух стрілок усіх індикаторів та ручок керування. Обчислюючи коефіцієнти крос-кореляції між досліджуваними, офіцер може визначити ступінь спрацьованості групи та розподіл у ній ролей. Виявлено, що на гомеостаті успішніше розв'язують завдання ті групи, в яких роль лідерів виконують її формальні керівники. Зазвичай ці ж групи успішніше

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011