<< Предыдушая Следующая >>

Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)



У дошкільному віці самостійність дитини ще більше зростає, поведінка має пізнавальну спрямованість, предметні дії набувають певної автоматизованості. Відбувається розквіт сюжетно-рольової та інших видів ігор дітей. Серед найбільш привабливих об’єктів пізнання життя дорослих, їх взаємини, виконання ними професійних ролей. Значного розвитку зазнають всі пізнавальні процеси дитини, вони стають більш диференційованими та водночас інтегрованими. Розширення об’єму сприймання у дошкільника, інтенсивне оволодіння ним сенсорними еталонами сприяє зростанню об’єму уваги, що дає можливість дитині охоплювати увагою всі ділянки досить складної діяльності, зокрема ігрової (врахувати розподіл ролей, якість їх виконання кожним, реагувати на впливи партнерів по грі відповідно до своєї виконуваної ролі).

При виконанні побутових процесів дошкільник користується значною кількістю автоматизованих дій, навичками, що звільняє його увагу. Наприклад, під час миття рук, він помічає, що товариш не розправив свій рушничок, робить йому зауваження.

Розгортання складних і тривалих ігрових сюжетів зміцнює стійкість уваги дитини, сприяє зростанню її довільності. Стійкість уваги проявляється не тільки у грі, а і тоді, коли дитина виконує під керівництвом дорослого певну роботу, навіть нецікаву.

Значний вплив на розвиток уваги спричиняють досягнення у розвитку пізнавальної активності дитини. Намагаючись знайти відповідь на хвилюючі їх запитання дошкільники подовгу зосереджують свою увагу: хлопчик 5-ти років сидить біля кошика з курячими яєчками, очікуючи появи курчатка; дівчинка (5 р.
6 міс.) не відходить від рослини з бутоном, бажаючи побачити, як розкриється квітка; Микола Р. (5 р. 8 міс) кожен день дивиться на лялечку, очікуючи появи метелика.

Відволікання уваги порівняно із раннім віком зменшуються (особливо між 5,5 і 6,5 роками), що надає поведінці дошкільника більшої послідовності. Водночас дитина не може зосередитись, якщо їй заважає шум, інші сторонні звуки. У віці 4–7 років найдовші відволікання від гри викликає дзвінок.

Значні досягнення спостерігаються в розвитку довільної уваги, яка виступає одним з компонентів довільності особистості як новоутворення дошкільного віку. Вдосконалюється здатність дитини діяти за словесною інструкцією дорослого. Серед цих інструкцій з’являються прямо орієнтовані на організацію уваги: «Будь уважним». Дорослий підтримує увагу дитини, якщо виникли відволікан- ня чи їх загроза, за допомогою жестів, слів, показу зразків. Ті способи, які дорослий використовує для підтримки уваги дитини, засвоюються нею. У старшому дошкільному віці вона починає користуватись ними сама, даючи собі настанови та самоінструкції. Значну роль при цьому відіграє плануюча функція мовлення самої дитини: «спочатку обведу листочок олівцем, а потім виріжу»; «спочатку приберу іграшки, а тоді розпочну іншу гру». Дитина привчається планувати, виконувати роботу послідовно, крок за кроком, що сприяє кращому розподілу та переключенню уваги, звільняє її об’єм.

Розвиток довільної уваги пов’язаний з появою у дошкільника гальмівної функції волі.
Дитина докладає зусиль до того, щоб втримати свою увагу на потрібному, а не на цікавому, намагається зменшити залежність своєї уваги від зовнішніх подразників. Цьому сприяє розвиток здатності діяти за вимогами взятої на себе ролі. Ось Оленка В. виконує у грі роль продавця, на поличці «магазину» лежать справжні цукерки, але дитина втримується від спокуси покуштувати їх, тому що «продавці не їдять», і зосереджується на обслуговуванні «покупця».

У дошкільному віці на основі розвитку довільної уваги з’являються випадки післядовільної, коли дитина зосереджується і захоплюється потрібною роботою.

ВИСНОВКИ щодо особливостей розвитку уваги в дошкільному віці:

– розвиток видів та властивостей уваги дошкільників пов’язаний із становленням предметної, ігрової, пізнавальної діяльності дитини;

– увага дошкільника більше диференціюється та інтегрується із іншими психічними процесами (сприйманням, пам’яттю, волею);

– складність і тривалість сюжетно-рольової гри та постановка пізнавальних задач вимагає від дошкільника досить стійкої, значної за об’ємом, керованої уваги;

– розвиток довільної уваги відбувається у тісному взаємозв’язку зі становленням довільності як риси особистості;

– розпочинається формування нового виду уваги післядовільної.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =
Информация, релевантная "Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3–6 р.)"
  1. Дошкільний вік
    розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та вмінь. Розвиток
  2. Форми спілкування у дошкільному віці
    розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що простої наявності спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно відмінних і онтогенетично послідовних форми спілкування дошкільників з дорослим [75, с.
  3. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання
    досягнення. Як зазначає М. М. Подд’яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване спостереження, яке дорослий організовує у такому порядку: • предмет сприймається в цілому; • виділяються його головні частини, визначаються їх властивості (форма, величина й ін.); • встановлюються просторові взаємозв’язки частин (вище, нижче, справа,
  4. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    уваги він приділяє взаєминам дорослих людей, виконанню ними суспільних функцій: батько – водій автобуса, він перевозить людей, приносячи цим користь; мама – вчителька, яка навчає дітей писати й читати тощо. Дошкільник значно глибше розуміє оточуюче соціальне життя, ніж дитина раннього віку, а тому на шляху його прилучення до дорослого життя він вже не задовольняється наслідуванням дій
  5. Рання юність
    розвитку. Р.С. Немов (1995) виділяє п'ять рівнів. Перший рівень— фізичне і вольове самовиховання, підлітковий вік. Типовою метою в цьому віці є вольове і фізичне самоудоскона-лення підлітка, а завдання — покращення рис особистості таких, як сміливість, витривалість, витримка, впевненість у собі тощо — через виконання спеціальних вправ. Другий рівень — моральне самоудосконалення, ранній
  6. Психологічні особливості ранньої обдарованості
    досягнень, а також значними можливостями їх отримання у майбутньому в таких сферах: інтелектуальній, академічних досягнень, творчого мислення, спілкування й лідерства, художньої та рухової діяльності. Н. С. Лейтес вирізняє три категорії дітей з ознаками розумової обдарованості. Першу з них представляють діти із незвичайно високим рівнем розумового розвитку порівняно зі своїми
  7. Розвиток психічних функцій
    досягнення (наприклад, повторити доручення). Уява. Уява дитини починає розвиватися в кінці другого, на початку третього року життя. Про наявність образів як результаті» уяви можна судити по тому, що діти із задоволенням слухають невеликі розповіді, казки, співпереживають героям. Розвитку відтворюючої (репродуктивної) і творчої (продуктивної) уяви дошкільників сприяють різні види
  8. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1
    досягнень сучасної науки? 12. Які є інформаційні потоки та сигнальні системи? 13. Чому людський організм вважають відкритою гнучкою системою? 14. Механізм розповсюдження інформації в організмі людини і вплив цього процесу на стан здоров'я. 15. Чому епоха ноосфери вимагає корінної перебудови поглядів, дій та буття, необхідної для відновлення здоров'я
  9. Основні закономірності психічного розвитку людини
    досягнення», активне мовлення, складаються передумови для виникнення ігрової й продуктивних видів діяльності. 4. У процесі психічного розвитку дитини відбувається диференціація та інтеграція психічних процесів, властивостей. Диференціація означає послідовне ускладнення психіки з появою новоутворень. Так, після народження найбільш розвиненим психічним процесом є відчуття, на його основі
  10. План
    розвитку. 2. Адаптація,реактивність організму. Концепція стресу за Г.Селье. Практичні додаткові теорії. 3. Валеологічні методики самодіагностики. Провести оцінку особистих показників оптимальної маси тіла та індексу ВМІ, розвитку захворювань серцево-судинної
  11. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників. З 3-х місяців життя закладається основа як спілкування, так і спільної діяльності з ровесниками. Колектив дослідників під керівництвом А.Г. Рузської вирізняє три форми спілкування з ровесниками у дошкільному віці: емоційно- практичне, ситуативно-ділове, позаситуативно-ділове.

Медицинский портал "Медицина от А до Я" © 2011